В оренду Українській православній церкві (в єдності з Московським патріархатом) Почаївську лавру передали у 2003 році. Договір про оренду уклали на 49 років. Він діє до 2052 року. Суспільне з’ясовувало, чи можна його припинити достроково та хто матиме право здійснювати там богослужіння.
Почаївська Успенська лавра на Кременеччині – друга після Києво-Печерської лаври найбільша православна святиня в Україні. До комплексу Почаївської лаври входить 18 споруд, передає “Суспільне”.
Депутати Тернопільської обласної ради наприкінці минулого року зверталася до уряду, щоб достроково розірвати договір оренди.
Жителі Почаївської громади про розірвання договору кажуть так:
“Я думаю це правильно. В нас повинна бути своя. Якось ми повинні бути Україною з ніг до голови, як кажуть то. Ну, я за, в принципі”, – розповіла Наталія Мацуєва.
“Бог один на світі. Мені все одно”, – каже Сергій Богославський.
“Треба жити по Божому закону і земному не нехтувати. Якщо дали в оренду, то хай так і буде”, – каже жителька Почаївської громади Марія.
Частина споруд Почаївської лаври, а саме шість будівель, перебуває на балансі Кременецько-Почаївського державного історико-архітектурного заповідника, розповів заступник директора установи Ігор Деревінський.
“Пам’ятку утримують в належному стані. Договір був укладений не заповідником, договір був укладений Держбудом ще в грудні 2003 року. До споруд, які перебувають в державній власності і в оперативному користуванні заповідника, тобто входять до складу заповідника, добудов чи реконструкцій, чи інших, скажемо так, будівельних робіт не здійснювалося”.
Про право служити в Почаївській лаврі говорять як представники Православної Церкви України, так і Греко-католицької Церкви.
Отець-доктор Віталій Козак розповідає, у XVIII столітті греко-католицькі монахи розбудовували святиню.
“Почаївська лавра і найбільший період її розквіту якраз припадає на той час, коли вона була заселена отцями-василіанами і була у складі Греко-католицької Церкви у тодішній Речі Посполитій. Ми не висловлюємо претензію, скажімо, майнову. Але мусимо також чітко заявити, що ми не можемо зректися своєї історичної спадщини. Тобто, ми не можемо сказати сьогодні, що нас там ніколи не було. І, власне, найбільше до чого ми апелюємо – це до цієї пам’яті, що це місце є також святе для нас. І отже, очевидно, що ми хотіли би мати доступ”.
Настоятель Свято-Троїцького духовного центру Православної Церкви України отець Миколай Зінкевич про те, хто має проводити в лаврі богослужіння каже:
“Сьогодні, коли вони претендують, то я себе запитую, а яким чином Почаївська лавра, яка з 1240 року була українською святинею в складі Константинопольського патріархату, стала греко-католицькою 1800 році? І вони кажуть: “Вона була найбільше розбудована”. Але до того Іов Почаївський збудував там кам’яний храм. Там була будівля. Хіба оці приміщення являються монастирем? Монастирем являється сама обитель, сама святиня. Ікона Почаївська була подарована православним. Вона була утверджена в храмі саме Іовом Почаївським”.
У Почаївській лаврі коментувати ситуацію відмовилися.
Питання про те, яка з конфесій після припинення договору оренди повинна проводити богослужіння в лаврі, зараз не на часі, каже релігієзнавиця Елла Бистрицька.
“Почаївський монастир був православним, Почаївський монастир був василіанським – належав греко-католицькій церкві, Почаївський монастир, Почаївська лавра належала російській православній церкві. Кожен з цих періодів має свою історію, має певні досягнення. Була і розбудова, і було зміцнення цього релігійного центру, культурного центру, духовного центру. Тому, в сьогоднішніх умовах, коли загострюється протиріччя, питання кому має належати Почаївська лавра, очевидно не на часі. Не на часі однозначно давати відповідь. Необхідно розуміти, що Почаївська лавра – це ще й величезний господарський центр, до якого прив’язане місцеве населення. Кожна сім’я має пам’ять, історичну пам’ять належності своїх предків до цієї лаври, з яким пов’язуються певні сімейні історії і, очевидно, добробут цих сімей. Тому це все потрібно враховувати вирішуючи це питання”.
Почаївська лавра є власністю держави, розповіла заступниця міністра культури Катерина Чуєва. За її словами, можливість дострокового припинення договору оренди мають вивчити фахівці.
“Це досить складна ситуація, оскільки такі договори потребують всебічного вивчення юристами з приводу їх умов, можливого порушення цих умов і відповідно підстав для розірвання або перегляду, або змін. Оскільки є таке рішення сесії обласної ради, воно не залишається, звичайно, без розгляду. Урядові інстанції мусять його розглянути, тому в будь якому випадку буде проведене детальне вивчення умов і всіх супутніх документів, що стосуються цього безоплатного користування”, – прокоментувала Катерина Чуєва.
Скільки часу займе вивчення питання про розірвання договору оренди з Українською православною церквою московського патріархату наразі не відомо, кажуть у міністерстві культури.
