Роботу в інформаційному полі Української Православної Церкви ( що в єдності з Московським Патріархатом), звели нанівець обшуки в її храмах та монастирях, висунення її священникам обвинувачень і, зрештою, Різдвяне Богослужіння, проведене Предстоятелем Православної Церкви України в Києво-Печерській лаврі.
Про це йдеться на сайті Інституту масової інформації.
Як зазначає ІМІ, інформаційна стратегія УПЦ (МП) реалізується насамперед поширенням відповідного контенту через мережу власних ресурсів. Серед них:
сайти “Українська православна церква”, “Україна православна”, “Свята Успенська Києво-печерська лавра”;
сайт “Союз православних журналистов”, який не має вихідних даних, проте надзвичайно активно піарить УПЦ (МП). Водночас цей сайт бере новини з російських ресурсів типу РІА Новості чи проросійського видання “Страна”;
канали в YouTube “Українська православна церква”, “Лавра. Путь спасения”;
Telegram-канали “Перший козацький”, “Миряни захисники України” та “Українська православна церква”;
сторінки у Facebook “Українська православна церква”, а також акаунти єпархій, кілька Facebook-груп.
Під час перегляду онлайн-майданчиків, пов’язаних з УПЦ (МП), можна помітити, що в реалізації інформаційної стратегії організації визначне місце посідає Facebook. Основну сторінку Церкви в цій соцмережі нині відстежують близько 173 тисяч користувачів. Що вже не мало для українського сегмента. На додачу до цього сторінки окремих єпархій УПЦ (МП) добирають до 90 тисяч підписників. Крім того, в кількості не менш ніж 10 (утім, це не остаточна цифра) існують пов’язані пабліки, де поширюють цитати та фото митрополита Онуфрія, поміж незліченних картинок на релігійну тематику і цитат з Біблії. До таких груп входять по 40–60 тисяч користувачів.
Скільки саме витрачається коштів на розкручування та адміністрування цих сторінок, залишається таємницею УПЦ (МП).
Поряд з цим навіть головний сайт Церкви починає видаватися другорядним. Притому що протягом останнього місця він отримав приріст переглядів на 41%, кількість його відвідувань лишається меншою за 300 тисяч.
Канал УПЦ (МП) в YouTube поповнюється новими професійними відео майже щодня. На нього підписано 114 тисяч користувачів. Окремі відео мають ще більшу кількість переглядів.
Канали в Telegram, судячи з дат реєстрації та кількості підписників (від менш ніж 1,5 тис. до 16 тис.), поки для церковних медійників є новим напрямом діяльності, який, схоже, фінансується не так добре, як робота з Facebook. Водночас певні представники УПЦ (МП) систематично ведуть свої особисті телеги з кількома тисячами фоловерів.
За можливості використовують і популярні ЗМІ. Втім, УПЦ (МП) інформаційні ресурси України згадували протягом 2022 року в негативному ключі в абсолютній більшості випадків. Українські онлайн-видання переважно уникають цитування діячів цієї Церкви й вдаються до такого лише в окремих випадках особливо резонансних інформаційних приводів.
Частіше коментарі кліриків УПЦ (МП) можна побачити на шпальтах міжнародних ЗМІ, що мають українські редакції. Тут не йдеться про тяжіння таких медіа до церковної організації. Ці видання традиційно приділяють більше уваги балансам та збереженню нейтральної тональності, тож цитують діячів УПЦ (МП) паралельно з висловлюваннями представників інших релігійних організацій.
Загалом цього року інформаційна стратегія УПЦ (МП) зводиться до спроб переконати в тому, що УПЦ (МП) не є частиною Російської Православної Церкви, натомість є частиною українського суспільства.
