Предстоятель ПЦУ митрополит Епіфаній 7 січня вперше провів літургію з нагоди Різдва у Києво-Печерській лаврі. Це подія історичного значення.
Так, врешті відбулося повернення України та української церкви до її найбільшої святині. Таку думку 24 Каналу висловила релігієзнавиця та доктор філософських наук Людмила Филипович.
Филипович зазначила, що свідомі українці тривалий час чекали на цю подію. Цей час не вимірюється 30 роками нашої Незалежності.
Так, наші предки мали бажання відслужити в Лаврі ще з 1917 року та, можливо, навіть раніше, коли Лавру забирали силою внаслідок підписання “Переяславських статей” у 1959 році та “приєднання” України до Росії.
Однак церква була приєднана значно пізніше, оскільки ще близько 30 років Київська митрополія чинила опір намірам Москви загарбати духовний аспект нашого життя.
“Урешті ми можемо сказати, що в духовному плані ми перемогли. Мається на увазі незалежна самостійна Україна, яка мислить категоріями відмінними від тих, хто сповідує “русскій мір” і хоче бути його частиною”, – відзначила релігієзнавиця.
Багато українців хотіли відвідати різдвяну службу у Києво-Печерській лаврі. Так, на літургію прийшло щонайменше тисячу наших громадян. А сама служба справляла неабияке враження, оскільки була дуже урочистою та впевненою.
“Українські ієрархи на чолі з митрополитом Епіфанієм підтвердили, що вони абсолютно гідні представляти духовну релігійну християнську Україну у такій святині, якою є Лавра”, – зауважила релігієзнавиця.
За її словами, негативна реакція з боку Росії та керівництва УПЦ МП є цілком очікуваною. Крім того, Україна очікувала більшого спротиву, але реакція Московського патріархату виявилася досить смиренною.
Ба більше, Филипчук наголосила, що Україна не збирається зупинятися на цьому. Так, наше керівництво нарешті ухвалило зважене політичне рішення та виступило на захист інтересів українського народу, який зараз боронить свою незалежність.
Сьогодні війна між Україною та Росією є міжцивілізаційною, де наша держава представляє світ свободи, демократії та рівноправ’я. Натомість країна-агресорка стоїть на боці тоталітаризму та автократії.
“Усвідомлюючи цю вагу та відповідальність, які лежать на наших плечах, ми маємо бути підтримані й духовно”, – підкреслила релігієзнавиця.