Православна церква України дозволила своїм єпархіям проводити різдвяні богослужіння 25 грудня – за умови бажання вірних. Це рішення ухвалено на засіданні Священного Синоду 18 жовтня. Про це йдеться у повідомленні на сайті ПЦУ.
Хто святкуватиме Різдво на Чернігівщині 25 грудня, обговорювали в програмі “Праймвечір Акценти” Українського радіо “Чернігівської хвилі”.
Настоятель Чернігівського кафедрального собору святої Катерини Роман Кіник розповідає, що парафіяни запитують, чи будемо святкувати Різдво 25 грудня, і кількість таких запитань збільшується.
“Насильно ніхто не буде накладати ніяких обов’язків та пут, люди просто можуть застосувати свій вибір у житті. Це не різні дати, це одна і та сама дата, але різні календарі. Тому питання святкування Різдва – це і не догмат і не закон, це просто справа календаря”.
За словами Романа Кіника, в Україні не існує поняття фіксованої громади. Тому мирянами тієї чи іншої церкви називають тих людей, які щотижня ходять на службу.
Питання дати святкування Різдва буде обговорюватися із громадою, і кожен зможе висловити свою думку. Громади дійдуть до певної згоди. І ті люди, які належать до парафії тієї чи іншої церкви, будуть розуміти, коли у їх храмі відзначатимуть Різдво.
“Скільки вірян ходить до нашого храму? Це ті віряни, які щонеділі ходять до церкви, а ще 20 тисяч на Великдень. Ці люди вважають себе парафіянами святої церкви Катерини, однак поспілкуватися із ним важко, адже до церкви вони ходять раз на рік. Тож, спілкування відбуватиметься із кістяком, із тими людьми, які ходять до церкви кожної неділі. Ми будемо спілкуватися із кістяком, із людьми, які беруть активну участь у житті церкви”.
Окрім того, після кожної служби священник виходить і розповідає, які богослужіння відбуватимуться.
Професор кафедри історії України Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя Сергій Леп’явко говорить, що немає жодного посилання на вірогідне історичне джерело, яке б доводило той факт, що Христос народився 25 грудня чи 7 січня.
“Різдво святкується 25 грудня, просто тут питання, за яким календарем. Внаслідок похибки Юліанського календаря, Григоріанський виявився точнішим. В Україну Григоріанський календар прийшов у 1580-х роках. Це розбіжність була найбільш очевидною у Львові та Галичині. Так, православні відзначали Різдво за старим календарем, а католики, підкорившись Папі Римському, пішли за новим календарем”.
Історик розповідає, в писаннях немає точної вказівки, коли народився Христос. Дехто вважає, що мова йде про осінній час, хтось думає, що це сталося на весняне рівнодення. Адже є і щедрівка, у якій співають: “Щедрик, щедрик, щедрівочка, прилетіла ластівочка”.
“Ми знаємо, що ластівочка прилітає навесні, а пісня вважається різдвяною, чому так вийшло – не знає ніхто. Ймовірно, що дата народження Христа прив’язана до дня, коли починає рости сонячний день. У дохристиянських традиціях зростання дня пов’язують із відродженням життя”.
Представник Українського інституту національної пам’яті у Чернігівській області Сергій Бутко вважає, що Різдво на Чернігівщині саме 25 грудня святкуватиме кожен, хто забажає.
За його словами, кілька років будуть перехідними, адже церква – це складний організм. Питання календарів, коли святкувати в першу чергу відзначалося політично.
“Чому в православній церкві не захотіли переходити на Григоріанський календар? Було протистояння між католицькою та православною церквою. На початку ХХ сторіччя православна церква зрозуміла, що вони програють, і в 1923 році було прийнято рішення перейти на календар, але не Григоріанський, а Новоюліанський. Новоюліанський календар прийнятий на соборі в 1923 році. Тож ми зараз дозріваємо до 1923 року”.
Сергій Бутко говорить, що українська держава живе за Григоріанським календарем, а православна церква України, а на неї орієнтується українська греко-католицька церква, орієнтуються на Юліанський календар.
Православна церква України, якщо буде переходити, то на Новоюліанський календар, який використовують дев’ять із 15 церков.
“Інститут Національної пам’яті ще із 2014 році вийшов із пропозицією до Уряду, аби Різдво на державному рівні, як святковий та день, відзначалось 25 грудня. Це для того, аби на законодавчому рівні була свобода вибору між 7 січня і 25 грудня”.
Кандидат історичних наук, доцент, дослідниця церковної історії Ольга Гейда каже, що церковну реформу необхідно здійснювати поступово, ймовірно, що вона триватиме десятиліттями. Реформу не варто проводити ривками, адже це може спровокувати розкол всередині церкви.
Вона вважає, що оскільки немає ані точної дати дня народження, ані року народження Спасителя, тому це достатньо умовна, символічна дата. Церква – це взагалі символізм, і головне тут відчувати любов, яку приносить Різдво.
“Святкувати Різдво за новим календарем будемо не сьогодні. Цього року буде пробний перехід за згодою очільника парафії, священника та парафіян, якщо вони погодяться, то проведуть службу 25 грудня. Православна церква України подивиться, скільки людей хочуть перейти, може рік будуть дивитися, може два. І це буде свого роду соціологічне опитування”.
За словами Олега Гейди, згідно з соціологічними опитуваннями, які відбувалися до війни, із всіх парафіянин України лише 13% висловлювали бажання проводити богослужби 25 грудня.
“Можливо, щось змінилося, коли літають бомби. Церква – це теж люди й вони переживають таку саму трагедію, як і держава”.
