Учасники нового формату взаємодії між країнами “Київська ініціатива” підтвердили зобов‘язання посилити тиск на російську федерацію з метою припинення війни проти України.
Про це йдеться в заяві за результатами першої зустрічі “Київської ініціативи”, оприлюдненій на сайті Президента.
Зустріч керівництва Офісу Президента України, керівника бюро з міжнародної політики Канцелярії Президента Польщі, зовнішньополітичних радників глав держав та урядів Естонії, Угорщини, Латвії, Литви, Румунії та Словаччини відбулась у Києві 22 серпня.
Зокрема, учасники “Київської ініціативи” рішуче засудили неспровоковану та невиправдану військову агресію росії проти України як кричуще порушення міжнародного права, зокрема Статуту Організації Об’єднаних Націй та Гельсінського заключного акта.
Вони відзначили важливість консолідованих зусиль міжнародної спільноти для відновлення територіальної цілісності та суверенітету України в її міжнародно визнаних кордонах, зокрема шляхом розвитку співпраці у межах Кримської платформи.
Партнери підтвердили зобов’язання посилити тиск на рф з метою виведення її військ із суверенної території України та припинення війни проти Української держави, у тому числі шляхом посилення обмежувальних заходів і санкцій, які б суттєво унеможливили здатність держави-агресора продовжувати війну.
Учасники заходу також відзначили важливість розслідування воєнних злочинів і злочинів проти людяності, скоєних проти цивільного населення та тих, хто не бере участі в бойових діях в Україні, а також притягнення винних до відповідальності.
Вони наголосили на необхідності продовжувати надавати Україні політичну та практичну підтримку для захисту від російської агресії, домовилися активізувати спільні зусилля для посилення співпраці з Україною у сфері регіональної та глобальної безпеки.
Партнери підкреслили важливість забезпечення поваги до міжнародного гуманітарного права, включно з правами та захистом, які мають надаватися військовополоненим відповідно до Женевських конвенцій. У цьому контексті домовлено й надалі закликати ООН і Міжнародний комітет Червоного Хреста негайно розслідувати атаку росії, внаслідок якої загинули десятки українських військовополонених в Оленівці.
Водночас учасники зустрічі привітали зусилля України спільно з Туреччиною та ООН, спрямовані на забезпечення експорту українського зерна через порти Чорного моря з метою уникнення дефіциту та голоду, спричиненого блокуванням портів росією. У цьому контексті підкреслено важливість внеску сусідніх з Україною держав у спрощення транзиту та експорту зерна та посилення глобальної продовольчої безпеки.
Учасники підтвердили готовність до активної співпраці з метою розробки та запровадження механізму компенсації Україні шкоди, завданої збройною агресією рф, а також підтвердили політичні зобов’язання щодо активної співпраці та участі у повоєнному відновленні та модернізації України, включно з розвитком логістики та шляхів постачання, спрощення перетину кордону та митних процедур, створення вантажних терміналів і спільних підприємств у сфері виробництва та технічного обслуговування військової техніки, об’єднання промислових хабів та їх синхронізація з тими, що діють у сусідніх з Україною державах.
При цьому партнери взяли до відома План швидкого відновлення, підготовлений Україною з метою задоволення нагальних потреб у відбудові житла, критичної та соціальної інфраструктури, відзначили зусилля своїх національних органів влади щодо вивчення можливостей участі в реалізації цього Плану.
Учасники “Київської ініціативи” також привітали рішення Європейської ради від 23 червня про надання Україні статусу кандидата на членство у Євросоюзі та погодилися підтримати зусилля щодо членства в ЄС; відзначили важливість впровадження рекомендацій і реформ у відповідних сферах, підтвердили готовність надавати підтримку в цьому напрямі.
Вони також підтвердили необхідність сприяти створенню інструментів фінансової підтримки в межах ЄС та міжнародних фінансових інституцій, спрямованих на підтримку України на нинішньому етапі, а також на відновлення економіки відповідно до її європейських прагнень.
Крім того, наголошено на важливості центральної ролі Комісії Україна – НАТО у поглибленні політичного діалогу та співпраці у світлі євроатлантичних прагнень України, а також на необхідності посилення співпраці в межах особливого партнерства між Україною та НАТО, забезпечення постійної підтримки України, зокрема шляхом якнайшвидшого надання Пакета комплексної допомоги.
Партнери підтвердили необхідність продовження розширеної політичної та оперативної співпраці між Україною й Альянсом відповідно до політики відкритих дверей НАТО та євроатлантичних прагнень України, зокрема під час чергового саміту НАТО у Вільнюсі у 2023 році.
Водночас вони домовилися сприяти розробці всеосяжних та юридично зобов’язувальних гарантій безпеки для України.
Політики висловили сподівання на продовження регулярного діалогу з актуальних питань регіональної безпеки в межах “Київської ініціативи”.
Новий формат “Київська платформа” об’єднує безпосередніх сусідів і близьких партнерів України. Він розглядається як майданчик для обговорення спільних безпекових викликів для регіону Центральної та Східної Європи в умовах російської агресії проти України.
