Аналіз добового ефіру за 30 травня 2022 року п’ятнадцяти телерадіоорганізацій, що здійснюють загальнодержавне радіомовлення, проведений Секретаріатом Уповноваженого із захисту державної мови, засвідчив лише один випадок трансляції російськомовної пісні.
Встановлено, що загалом телерадіоорганізації здійснюють трансляцію музичних творів, виконаних переважно державною мовою (62 %), а також офіційними мовами ЄС, повідомляє пресслужба мовного омбудсмена.
«Ми побачили, що у відповідь на масштабне вторгнення країни-агресора на територію України, з ефіру українських радіостанцій зникли не лише пісні російських виконавців, а й, фактично, російськомовні пісні. Із проаналізованих майже 4 тисяч пісень, зафіксована лише одна російською мовою. Це дійсно вражає», – сказав Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь.
Державна мова під час трансляції інформаційно-аналітичних та розважальних радіопередач також є домінуючим комунікаційним засобом. Разом з тим, були зафіксовані випадки послуговування недержавною (російською) мовою під час інформування громадян про події в країни та трансляції розважальних передач, зокрема, це стосується застосування недержавної мови ведучими, гостями, експертами під час прямих включень (наданні експертних оцінок, коментарів, інтерв’ю), трансляції інформаційних та новинних сюжетів, де коментарі надавалися російською мовою.
Послуговування недержавною мовою зафіксовано під час поширення передач як розважального, так і інформаційно-аналітичного характеру такими телерадіоорганізаціями: АТ «НСТУ» («УКРАЇНСЬКЕ РАДІО»), АТ «НСТУ» («Радіо «Культура»), ДП «Новий обрій» («РАДИО ПЯТНИЦА»), ТОВ «Наше радіо» («Наше радіо»).
«На жаль, маємо констатувати, що збереження режиму двомовності характерне і для радіомовлення, що обмежує права громадян на отримання інформації українською», – наголосив Тарас Кремінь.
Він також нагадав, що згідно з висновком Конституційного Суду України застосування режиму двомовності в публічному просторі шляхом змішування української мови з будь-якою іншою не відповідає конституційному статусу української мови як єдиної державної та не тільки становить порушення прав громадянина України на отримання інформації державною мовою (який, не має обов’язку володіти іншими мовами, ніж державна), а й спричиняє зовнішнє звуження простору вживання української мови, підриває зсередини саму її систему, спотворює її структуру, створює ґрунт для її внутрішнього розкладу, зумовлюючи її занепад.