Колишнього президента Молдови Ігоря Додона нагороджено церковним орденом «Святого великого рівноапостольного князя Володимира» I ступеня від Української Православної Церкви (в єдності з МП). Нагорода була вручена під час візиту політика до жіночого монастиря «Успіння Пресвятої Богородиці» в селі Келерешеука Окницького району, повідомляє Știri.md.

Грамота про нагородження підписана Митрополитом УПЦ МП Онуфрієм.

У своєму пості в Facebook Додон зазначив: “Монастирі – це не лише місця молитви, а й духовні стовпи великого значення, де зберігається наша культура, історія та національна ідентичність. Підтримка цих святих місць та збереження православної віри – наш спільний обов’язок”.

Політичний контекст

Ігор Додон, який обіймав посаду президента Молдови у 2016-2020 роках, наразі очолює Партію соціалістів Республіки Молдова і є одним із найвідоміших проросійських політиків країни. Нагородження відбулося за два місяці до президентських виборів у Молдові, які призначені на 20 жовтня 2024 року.

Цей крок УПЦ (МП) викликає питання щодо використання релігійних інститутів для політичного впливу, особливо з огляду на геополітичне протистояння між проєвропейським та проросійським векторами розвитку Молдови.

Молдова перебуває в центрі геополітичного протистояння між Заходом та Росією. Країна подала заявку на членство в ЄС у 2022 році та отримала статус кандидата. Одночасно з виборами президента відбуватиметься референдум про євроінтеграцію.

Російське втручання у внутрішні справи Молдови неодноразово фіксувалося міжнародними спостерігачами, включаючи спроби дестабілізації через пропаганду та фінансування проросійських сил.

Аналіз та висновки

1. Інструменталізація релігії в політичних цілях

Нагородження Ігоря Додона УПЦ (МП) демонструє, як релігійні інституції можуть використовуватися для просування геополітичних інтересів. Вручення високої церковної нагороди проросійському політику саме напередодні критично важливих виборів не є випадковістю.

2. “М’яка сила” Московського патріархату

Ця подія ілюструює механізм дії “м’якої сили” Росії через православні церкви, підпорядковані Московському патріархату. УПЦ (МП) фактично виступає інструментом російської зовнішньої політики, надаючи символічну підтримку союзникам Кремля.

3. Втручання у виборчий процес

Хоча формально церковна нагорода не є прямим втручанням у вибори, символічне значення такого кроку очевидне. Це спроба надати релігійної легітимності проросійському кандидату та мобілізувати православний електорат.

4. Загроза для європейської інтеграції Молдови

Підтримка проросійських сил у Молдові через релігійні канали створює додаткові перешкоди для євроінтеграційних прагнень країни. Це частина більш широкої стратегії Москви щодо збереження впливу на пострадянському просторі.

5. Виклик для православної єдності

Використання УПЦ (МП) для політичних цілей підриває довіру до православних інститутів загалом та створює напруження в міжправославних відносинах, особливо з огляду на позицію Православної Церкви України.

Перспективи

Ця подія підкреслює необхідність:

• Посилення моніторингу зовнішнього втручання у виборчі процеси
• Критичного аналізу ролі релігійних інституцій в політичному житті
• Розвитку механізмів протидії використанню релігії в геополітичних цілях
• Зміцнення демократичних інститутів у країнах, що перебувають під тиском авторитарних режимів

Нагородження Додона УПЦ (МП) є симптомом більш глибокої проблеми використання релігійних інструментів для досягнення політичних цілей, що становить виклик для демократичного розвитку регіону.