Українські військові, які брали участь у визволенні територій Слобожанщини, повернули до Львова вкрадене крісло митрополита Андрея Шептицького — предстоятеля Української греко-католицької церкви у першій половині XX століття.
Про це повідомила Львівська архиєпархія УГКЦ.
Військові знайшли старовинне крісло в реставратора, коли звільняли окуповані території Харківщини та Сумщини, на кордоні із Курщиною.
За словами протестантського пастора Валерія Марченка, зі Львова реліквію наприкінці 1980-х років вивіз митрополит російської православної церкви Никодим (Руснак), коли повертався до Харкова.
Із 1985 по 1989 рік Никодим очолював Львівську кафедру, а 1992-му під його керівництвом відбувся «Харківський собор» Української православної церкви (московського патріархату), на якому «за розкольницьку діяльність» засудили митрополита Філарета (Денисенка) і замість нього новим предстоятелем обрали митрополита Володимира (Сабодана).
Митрополит Львівський УГКЦ Ігор підтвердив автентичність знахідки та її зв’язок із Шептицьким. Тепер духовенство разом з істориками та меценатами має намір провести реставрацію реліквії. Далі її планують передати до Музею митрополита Андрея Шептицького у Львові.
Про Шептицького
Митрополит Андрей Шептицький (1865—1944) очолював УГКЦ у 1901–1944 роках та став одним із головних християнських та культурних діячів на заході України у XX столітті.
Він народився у знатній родині Шептицьких, яка мала русинсько-польське коріння. Його батько був великим землевласником, а мати — польською аристократкою. Здобув освіту у Кракові, Вроцлаві та Відні. Став доктором права.
У 1888 році вступив до василіянського монастиря, прийнявши постриг та ім’я Андрей.
Під час Першої світової війни російська влада заарештувала й заслала Шептицького до росії (1914–1917). Потім він повернувся на Галичину й продовжив християнську та національну справу. Під час Другої світової війни митрополит рятував євреїв, за що його пізніше вшанували як «Праведника народів світу».
У 1944 році, перед приходом радянської влади, Шептицький важко захворів. Помер 1 листопада 1944 року у Львові. Після його смерті більшовики почали нищення УГКЦ.
