Єпископ Тартуський Даниїл, вікарій Талліннської єпархії Естонської Православної Церкви Московського Патріархату (ЕПЦ МП), в інтерв’ю заявив про посилення тиску на свою громаду після початку повномасштабної війни Росії проти України. Він наголосив, що, незважаючи на декларовану антивоєнну позицію та підтримку біженців, канонічний зв’язок із Московським Патріархатом став приводом для зростання недовіри та обмежень.
Про це повідомляє офіційний сайт ЕПЦ МП.
Підґрунтя критики: зв’язок із РПЦ
Важливо зазначити, що Російська Православна Церква, до якої належить ЕПЦ МП, відкрито підтримує політику Кремля та благословляє російських військових на війну проти України. Патріарх Кіріл неодноразово виправдовував агресію, називаючи її «священною війною». Саме цей зв’язок із РПЦ викликає критику, адже структура, що залишається підпорядкованою Московському Патріархату, сприймається як частина ідеологічного механізму «русского міра» — концепції, яка стала духовним обґрунтуванням російської експансії.
Реакція естонської влади
За словами єпископа Даниїла, у травні 2024 року Рійгікогу ухвалив заяву, в якій ЕПЦ МП та Пюхтицький монастир були названі «пособниками агресії». Це рішення, за його словами, стало підставою для низки обмежень: скасування договорів оренди, підвищення страхових тарифів і позбавлення фінансової підтримки від держави. Такі кроки влади естонська сторона обґрунтовує необхідністю захисту національної безпеки та запобігання впливу структур, пов’язаних із державою-агресором.
Позиція ЕПЦ МП
Владика Даниїл висловив занепокоєння однобоким висвітленням їхньої діяльності у медіа. Він підкреслив, що, попри негативний образ у ЗМІ, до ЕПЦ МП продовжують приходити люди різних національностей — росіяни, естонці, українці — які бажають приєднатися до цієї релігійної громади.
Єпископ також наголосив, що ЕПЦ МП діє відповідно до законодавства Естонії, але висловив стурбованість можливими змінами до закону про церкви та приходи, які, на його думку, можуть поставити Церкву поза законом. Він закликав до відкритого діалогу для пошуку збалансованих рішень, що враховуватимуть і безпеку, і свободу віросповідання.
Баланс між безпекою та свободою віросповідання
Ця ситуація вкотре порушує ширшу дискусію про межі свободи віросповідання в умовах війни та захисту національної безпеки. Адже зв’язок релігійних структур із агресивними політичними режимами неминуче викликає питання щодо їхньої ролі та впливу.
В Україні теж обмежили діяльність УПЦ (МП) через зв’язок із Московським патріархатом.
