Православна Церква України до свята Богоявлення оприлюднила докладне роз’яснення про особливості святої води – агіасми, яка освячується 5 та 6 січня.
“Агіасма – це грецьке слово, що означає «святиня». Агіасмою ми іменуємо не всяку святу воду, а лише ту, що освячена напередодні та в саме свято Богоявлення, Хрещення Господнього”, – пояснюється у повідомленні ПЦУ.
Церква наголошує, що “хрещенська”, “богоявленська” та “йорданська” вода – це одна й та сама свята вода, освячена за єдиним чином. “Різні назви з’явилися тому, що свято Богоявлення називають ще святом Хрещення Господнього, а також Йорданом, адже хрестився Господь у водах річки Йордан”, – йдеться у роз’ясненні.
Щодо традиції освячення, у ПЦУ зазначають: “Давні християни освячували воду у Навечір’я Богоявлення, яке зараз ми святкуємо 5 січня. У цей день звершувалося хрещення оголошених – тобто тих, хто готувався прийняти Таїнство Хрещення. Тож воду в цей день зазвичай освячують у храмах”. Друге велике освячення води відбувається 6 січня вже за межами храму – на річках, ставках, біля криниць.
“Для православних християн освячена вода є святинею. До неї ставляться з пошаною та благоговінням. Вона дійсно може довго зберігатися. Існує безліч прикладів її цілющого впливу на здоров’я душі і тіла людини. Бо Господь благоволить і творить чудеса за вірою нашою, зокрема, і через освячену воду”, – підкреслюється у повідомленні.
Церква також нагадує про історичні корені традиції, яка сягає IV століття. “Вже в ІV столітті Константинопольська Церква знала поняття святої води. Адже святитель Іоан Золотоустий згадує у проповіді на Богоявлення про традицію черпати воду в цей день та зберігати її упродовж тривалого часу”, – зазначається у роз’ясненні.
