Рахункова палата виявила недоліки при використанні Національним заповідником «Києво-Печерська лавра» коштів держбюджету на 29,5 млн грн.
Про це свідчить звіт за результатами аудиту, який оприлюднила Рахункова палата.
Зокрема, Заповідник отримав лише на половину фінансування. А на реставрацію пам’яток виділялася незначна частина від необхідного кошторису.
Так, упродовж 2020-2023 років за чотирма бюджетними програмами Міністерство культури виділило 556,4 млн грн. При цьому потреби Заповідника у фінансуванні були забезпечені лише на 51,2 %, зокрема поточні видатки – на 82,3 %, капітальні – на 9,7%.
Згідно зі звітом, Міністерство також не забезпечило необхідного перерозподілу видатків, що призвело до ризиків незбереження пам’яток архітектури національного і місцевого значення.
«Загалом через неефективні управлінські рішення Заповідником не використано та повернено до бюджету 25,2 млн грн із затверджених бюджетних коштів. Це свідчить про несистемний підхід до планування та оперативного коригування заходів і бюджету», – йдеться у висновках Рахункової палати.
Також аудитори встановили, що у 2020-2023 роках неекономно та неефективно Заповідником було використано 29,5 млн гривень:
21,2 млн грн спрямовано на виплату надбавок штатному персоналу, хоча така потреба не визначалась;
500 тис. грн сплачено незаконно звільненому у 2016 році старшому науковому співробітнику Заповідника за вимушений прогул;
7,8 млн грн спрямовано на надбавки працівникам, які не виконували творчих, музейних чи наукових функцій.
Щодо ремонтно-реставраційних робіт, то у Звіті сказано, що станом на початок 2024 року зі 140 пам’яток, що перебувають на обліку Заповідника, 38 знаходяться у незадовільному стані, а 4 — в аварійному, що створює ризики їх руйнування.
Через недофінансування капітальних видатків, у 2020–2021 роках та 2023 році Заповідник провів ремонтно-реставраційні роботи лише на сімох об’єктах, на що витратили 29,1 млн гривень.
“Подальше незабезпечення Заповідника капітальними видатками в обсягах, необхідних для виконання ремонтно-реставраційних робіт на об’єктах культурної спадщини Заповідника, посилює ризики їх пошкодження та руйнування, що призведе до збільшення обсягу видатків, необхідних для їх збереження”, – наголосили аудитори.
Вони виявили також порушення у складанні кошторисів Заповідника, зокрема, неналежно обґрунтовані показники видатків на суму 1,9 млн гривень.
«Зазначу, що ні в Міністерстві, ні у Заповіднику не створена цілісна система внутрішнього контролю, не використовуються інструменти своєчасного виявлення та попередження негативних тенденцій, що дало б можливість оперативно реагувати та приймати своєчасно управлінські рішення», – зауважила відповідальна за аудит Єлизавета Пушко-Цибуляк.
Для усунення виявлених проблем і недоліків Рахункова палата рекомендувала, зокрема:
Кабінетові Міністрів України:
– встановити порядок розроблення та затвердження плану організації території історико-культурного заповідника;
– затвердити склад наглядової ради Заповідника;
– забезпечити граничним обсягом визначеної Заповідником потреби у видатках розвитку окремим напрямом у паспорті бюджетної програми за КПКВК 3801490 для своєчасного виконання ремонтно-реставраційних робіт на будівлях та спорудах, що мають статус пам’яток культурної спадщини;
Міністерству культури та стратегічних комунікацій України:
– визначити або утворити орган управління об’єктом всесвітньої спадщини та створити наглядову раду;
– створити раду з питань Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО в Україні;
– розробити та затвердити рекомендації щодо формування плану управління об’єктами всесвітньої спадщини тощо.
Національному заповіднику «Києво-Печерська лавра»:
– розробити та затвердити стратегію, перспективні плани економічного і соціального розвитку з розподілом по роках та перспективні плани за основними напрямами діяльності;
– затвердити нову редакцію Плану організації території історико-культурного заповідника державного значення тощо.
Додамо, Національний заповідник «Києво-Печерська лавра» є складовою об’єкта всесвітньої культурної спадщини «Свята Софія та Києво-Печерська лавра у Києві», що входить до переліку 8 об’єктів Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО України. Це – найбільший музейний комплекс країн Східної Європи. На території Заповідника розташовано 140 споруд, що є пам’ятками історії та культури, у тому числі два унікальних підземних комплекси, архітектурні споруди релігійного призначення.
