З-під московського патріархату протягом 2024 року на Черкащині вийшли 30 громад і один священник. Вони доєдналися до Православної Церкви України, розповів Суспільному митрополит Черкаський і Чигиринський владика Іоан.
За спостереженнями владики, у селах і невеликих громадах переходи відбуваються спокійніше. Натомість у великих містах віряни УПЦ прагнуть створити “яскраву картинку гонінь” для свого російського керівництва.
До Свято-Михайлівського собору вночі 17 жовтня зайшли люди у військовій формі і зачинили всі входи. Їх на допомогу покликало духовенство Православної церкви України, розповів капелан отець Назарій. За його словами, храм належить ПЦУ з 12 червня. Саме тоді відбувся перехід громади. 5 липня очільник області Ігор Табурець підписав розпорядження про передачу собору Православній церкві України, відтоді московський патріархат втратив всі майнові права. Проте приміщення храму прихильники УПЦ не звільняли.
Коли в храм зайшли представники ПЦУ, повертати зранку “своє” представники УПЦ МП вирішили боєм на чолі із керівником єпархії митрополитом Феодосієм.
“Ми наш собор не віддамо, всі постраждаємо, але не віддамо. Відізвіть своїх військових, якщо це військові, якщо «ряжені», то «ряжені». Собор ми будемо відстоювати, заберіть свої руки від громадян України”, — прокоментував митрополит Феодосій.
Сутички тривали до опівдня, потому керівник Черкаської єпархії УПЦ МП зі своєю паствою покинув територію храму. Того ж дня собор отримав новий статус, пояснив військовий капелан Володимир Рідний:
“Не звичайний храм, а гарнізонний. Собор Архістратига Михаїла повернувся до лона української церкви. В місті Черкаси тепер відбуватиметься молитва тільки українською мовою”.
Сам митрополит Феодосій із 2023-го перебуває на лаві підсудних. Його звинувачують у розпалюванні міжрелігійної ворожнечі, запереченні збройної агресії Російської Федерації та “підривній діяльності” проти України.
У листопаді з нього зняли електронний браслет, але лишили домашній арешт з 22-ї вечора по шосту ранку. Протягом дня він не обмежений у пересуваннях.
За словами прокурора Черкаської обласної прокуратури Катерини Костенко, у судовому процесі лишилося ще кілька етапів: завершити розгляд доказів, допит обвинуваченого і дослідження характеристик обвинуваченого.
“На даному етапі допитані потерпілі, допитані свідки, досліджена частина доказів і на даний час триває дослідження доказів сторони обвинувачення”, — прокоментувала прокурорка.
У Каневі в серпні 2024 року містяни проголосували за перехід однієї із найстаріших святинь в Україні — Успенського Собору. Йому майже 900 років. Останні 20 він був у приватній власності української православної церкви. 6 вересня цього року Верховний суд України передав храм у власність держави. Новим його упорядником стало Міністерство культури і передало собор на баланс Канівського національного Шевченківського заповідника, розповів його юрисконсульт Дмитро Богачов. Відтоді Київська єпархія московського патріархату втратила майнові права на Собор, але так і не звільнила від своєї присутності. 12 грудня представники заповідника, місцевих та обласних чиновників вперше прийшли до святині із комісійним обстеженням.
“Робота комісії планувалася в рамках того, щоб сформувати певне уявлення і документальне підтвердження з фіксацією стану, кількості, якості цього майна і об’єктів”, — пояснив Дмитро Богачов.
Проте на поріг собору комісію не пустив його священник отець Георгій.
— Я йду вам на зустріч. Я син настоятеля. Настоятель хворий — він не може прийти. Я міг не приходити, але прийшов.
— От і добре, відкрийте нам. Ми обстежимо, пофотографуємо.
— У мене не було благословення. Там дуже дорогі речі. Давайте не будем.
13 грудня Собор внесли у Державний реєстр речових прав і передали в оперативне управління Шевченківському національному заповіднику. Проте, маючи всі підтвердження на руках, працівники так і не отримали ключі від церкви.
“З моменту відкриття виконавчого провадження у сторони є 10 днів на добровільне виконання рішення”, — пояснив юрисконсульт собору Дмитро Богачов.
Тобто, пояснив Дмитро Богачов, чекатимуть до 29 грудня.
Бужанська громада на Звенигородщині переходу своєї церкви до ПЦУ добивалася пʼять років. На цьому шляху пройшли 20 судів, розповів голова релігійної громади Олексій Багателя. Перейти до православної церкви України місцеві жителі вирішили на зборах у лютому 2019 року. Але священник московського патріархату не пускав їх на поріг храму, розповів отець Іван. Тому служби проводив на подвір’ї.
Остаточну крапку у цій історії поставив Північний Апеляційний суд — 30 квітня церкву внесли до реєстру Православних церков України.
Загалом цьогоріч з української православної церкви до ПЦУ перейшли 30 громад, пояснив митрополит Черкаський і Чигиринський владика Іоан. До повномасштабного вторгнення церков ПЦУ в області було 160, нині — 260. Ініціаторами переходів стають віряни:
“У цьому році нема священників, які дорожать своєю громадою. Тільки один знайшовся”.
У селах, зі слів владики Іоана, переходи, зазвичай, відбуваються більш спокійно.
“Якщо брати Канів, Черкаси — це завжди з якимись суперечками, бійками якимись. Ці храми, очевидно, важливіші, як «опорні пункти руського міра», за які вони б’ються”.
Скільки церков УПЦ МП лишається в області — таких підрахунків, каже митрополит, не має. Натомість у Черкасах, за його словами, таких, станом на кінець 2024 року — три.
