Церковний 19-сторінковий звіт затверджено Конференцією католицьких єпископів Франції та опубліковано у понеділок 18 листопада. Його автори підрахували, що з початку 2000 року загалом 2666 церков та каплиць у 69 французьких єпархіях стали жертвами зломів та пограбувань. За той же період святотатці пошкодили 1476 р. і осквернили 396 храмів, передає Релігія в Україні.
Дослідження опубліковано за лічені тижні до відкриття та відновлення служб у соборі Паризької Богоматері, який п’ять років тому згорів і став певною мірою символом нападок на духовну спадщину народу.
Занепокоєння з приводу зростаючих загроз для католицької спадщини країни підхльоснув підпал собору Паризької Богоматері в 2019 році, а також багато інших подібних лих з вини зловмисників – наприклад, пожежа в кафедральному соборі Нанта в 2020 році. У вересні вогонь Спустошив старовинну красиву церкву в Сент-Омері. Проте автори нового звіту приділили основну увагу не тільки і не стільки цим подіям, що широко висвітлювалися, скільки постаралися дати загальну картину нинішнього стану французьких церков.
Звіт підготували на запит французьких сенаторів П’єра Узуліаса та Анни Венталон від липня 2022 року про проведення інвентаризації церковних будівель у країні. У вересні 2023 року Церква запустила загальнонаціональне опитування «Загальна релігійна спадщина» (États généraux du patrimoine religieux, EGPR). Як повідомила французька католицька щоденна газета «Хрест» (La Croix), дослідники розіслали 94 єпархіям країни документ обсягом близько 60 сторінок зі 150 питаннями про стан місцевих церковних будівель. Вісімдесят сім єпархій надіслали більш-менш повні відповіді на ці запитання. Виявилося, що у 1905-2023 роках у 87 єпархіях було осквернено 411 церков та каплиць. За даними церковного звіту за 2015 рік, у 1905-2015 роках у 94 єпархіях було осквернено лише 137 будівель – інакше кажучи, пік осквернень припадає на вісім останніх років.
У своєму зверненні 18 листопада з нагоди завершення церковного дослідження та виходу звіту президент єпископської конференції архієпископ Ерік де Мулен-Бофор (Éric de Moulins-Beaufort) нагадує, що система охорони релігійних будівель у країні була сформована в умовах суворого розділення Церкви та держави за підсумками Французької революції. Закон 1905 року встановив чіткі рамки розподілу відповідальності за власність, – вказує прелат. – Він чітко визначив, що собори країни належать державі, а церкви місцевій владі. Місця відправлення культу використовуються виключно і в повному обсязі з релігійною метою, а доступ до них безкоштовний».
У звіті йдеться, що у Франції налічується 149 соборів і 150 базилік, а також 40 068 церков і каплиць, що належать місцевій владі у 87 єпархіях, та ще 2145 церковних будівель, що належать єпархіям. У період з 1905 до 2023 року 326 будівель, що належать місцевій владі, були виведені з користування. Процес закриття храмів пішов набагато швидше, ніж очікувалося, оскільки, за даними звіту 2015 року, на той термін було виведено з користування лише 140 будівель. Нині майже 1700 будівель у 69 єпархіях закрито цілий рік з різних причин – головним чином через різкі скорочення чисельності парафій, проблем з їх утриманням та охороною. З 2000 року у 69 єпархіях знесено 149 церковних будівель. Наразі у Франції триває будівництво лише 16 церков, йдеться у звіті.
У своєму зверненні архієпископ Мулен-Бофор не міг не торкнутися суперечок у суспільстві у зв’язку з пропозицією міністра культури Франції Рашиди Даті (Rachida Dati) про введення вхідної плати в соборі Паризької Богоматері у розмірі 5 євро з відвідувача, які пропонується стягувати з моменту відкриття собору 7 грудня. Міністерська дама стверджує, що вхідна плата дозволить щорічно збирати до скарбниці 75 мільйонів євро, які можна використати на оплату утримання церков по всій Франції.
У зв’язку з цим архієпископ Мулен-Бофор нагадує, що за законом вхід до церкви та собори Франції для всіх безкоштовний. «Тримати їх закритими для запобігання збиткам, обмежувати або ускладнювати вхід з міркувань безпеки, а тим більше стягувати плату на їх обслуговування – це всі незаконні заходи, які означають зраду їхнього споконвічного покликання, – заявив архієпископ. – У нашому нинішньому суспільстві, де все відстежується і багато послуг доступні лише за умови оплати, церкви та собори Франції залишаються чудовим винятком. Це з давніх-давен місця відкритого доступу громадян, куди будь-хто може вільно увійти і вийти, ніхто не вище і не нижче іншого, і ні в кого немає платного права на отримання певної послуги. Від імені конференції єпископів я висловлюю надію, що церкви та собори Франції й надалі будуть захищені від нестримної комерціалізації культурних об’єктів країни».
Думка архієпископа Мулен-Бофора не похитнула міністра культури Франції Рашиду Даті, яка також була присутня на зборах у резиденції єпископської конференції. З завзятістю, гідною кращого застосування, Даті знову звернулася із закликом встановити вхідну плату для відвідувачів собору. «Я знаю, що ця моя пропозиція стала предметом широкого обговорення, – запевнила Даті. – Я, як і раніше, вважаю його логічним та своєчасним, і я хотіла б, щоб ми серйозно вивчили його всі разом. У мене не склалося враження, що я перетворюю на товар релігійну спадщину країни, шановний архієпископ, це далеко не так».
