У Москві відбулася прем’єра документального фільму «Люди Христові. Наш час», що присвячений «гонінням» на УПЦ (Московського патріархату) в Україні. Захід, проведений у Залі церковних соборів Храму Христа Спасителя, зібрав чимало високопосадовців, у тому числі главу РПЦ Кіріла та інших відомих діячів.
Як передає сайт РПЦ, серед гостей був Режисер фільму Емір Кустуріца, якого Гундяв нагородив орденом преподобного Серафима Саровського, і його колеги представили стрічку як «доказ» утисків Московського патріархату в Україні. Президент РФ Путін через міністра оборони РФ Анатолія Белоусова надіслав привітання, де вкотре повторив риторику про «гоніння» на православ’я.
Цей захід є черговою спробою РПЦ та Кремля використати культурні проєкти для легітимізації російської агресії та виправдання окупації українських територій.
У фільмі акцент зроблено на «гоніннях» проти УПЦ (в єдності з МП) в Україні, але ігнорується той факт, що УПЦ (МП) втратила довіру суспільства через відкриту підтримку агресії Росії та співпрацю з окупантами і близько 70% українців підтримують заборону церков керованих із РФ.
Замість реального захисту прав віруючих, РПЦ та Кремль перетворюють релігійну тематику на інструмент політичної боротьби, намагаючись довести свою «історичну правоту» про єдність «Святої Русі».
Присутність іноземних діячів, таких як Емір Кустуріца та міжнародний склад продюсерів лише створює ілюзію об’єктивності. Але по суті, це — обгортка для просування російської пропаганди на міжнародному рівні. До того ж Кустуріца виявив бажання отримати російське громадянство.
Висловлювання Кіріла про «єдність Святої Русі» є відвертим викликом суверенітету України та маніпуляцією релігійними почуттями вірян. Такі заяви слугують не євангельській місії, а геополітичним амбіціям Кремля.
Що насправді відбувається?
В Україні діють закони, які забороняють діяльність релігійних організацій, що співпрацюють із державою-агресором. УПЦ (МП) неодноразово підозрювали в передачі інформації ворогу та поширенні кремлівської пропаганди. Через мляву реакцію на російську агресію і повільний рух до автокефалії УПЦ (МП) зазнає тиску від держави і суспільства, але не через віру в Бога, а через проросійську репутацію, із яким вона не може розстатися.
У той час, як РПЦ вигадує «гоніння», українські віруючі переходять до Православної Церкви України, яка вільна від політичного впливу Кремля.
Фільм «Люди Христові. Наш час» — це не документальне дослідження, а добре продумана частина інформаційної війни, яку веде Росія. Релігія та культура вкотре використовуються як зброя для виправдання насильства та підкорення суверенних народів. Фільм про “гоніння” – це пропаганда знята на замовлення РФ сербським режисером із перебільшеннями, маніпулюваннями, щоб показати українців ворогами, які нібито заслуговують, щоб їх вбивали російські війська, руйнуючи сотні храмів і тисячі людських життів.
Як ми вже зазначали, мовчання УПЦ (МП) на заяви Кирила грає на руку РПЦ і Кремлю, адже це дозволяє російській пропаганді використовувати цю конфесію як інструмент впливу в Україні. Така позиція лише поглиблює недовіру українського суспільства до УПЦ (МП), яке дедалі більше сприймає цю структуру як продовження кремлівської ідеології під релігійним прикриттям. Якщо УПЦ (МП) не визначиться із своєю позицією та не засудить російську агресію і риторику Кирила, її майбутнє як самостійної та легітимної релігійної структури в Україні опиниться під великим питанням.
