Книгу надрукували в рамках проєкту «Повертаємо в Україну культурну спадщину», який започаткувало видавництво «Горобець» у партнерстві з іншими установами, повідомляє Волинська єпархія ПЦУ.
Пам’ятка являє собою цінне джерело для вивчення церковнослов’янської мови в українській редакції, адже містить мовні особливості тогочасних жителів Волині та Галичини. Електронні копії рукопису отримано ще до російсько-української війни 2014 року.
Презентацію в Музеї волинської ікони відвідали науковці, духовенство, місцева влада та студенти. З благословіння митрополита Луцького і Волинського Михаїла тут побували протоієрей Віктор Пушко, настоятель храму Софії – Премудрості Божої, що при Волинському національному університеті ім. Лесі Українки, та протоієрей Владислав Фульмес, проректор Волинської православної богословської академії, кандидат історичних наук.
«Дуже важливо, особливо нині, коли московія продовжує руйнувати нашу культуру, забрати своє. Тим паче, що росіяни повсюди приписують собі наші здобутки. І дуже сумно, коли так воно у світі і сприймається», – зазначив о. Віктор у коментарі для інформаційної служби єпархії. За словами священника, це видання – важливий крок на шляху до повернення культурної спадщини України.
Виступаючи на заході, о. Владислав підкреслив: «Повернення цих книг – вкрай необхідно. Адже вони є частиною вітчизняної культурної спадщини. Вони допомагають зберегти ідентичність та зв’язок з минулим. Багато українських культурних артефактів було втрачено або вивезено за межі країни. Повернення цих видань є кроком до відновлення історичної справедливості та визнання української спадщини. Такі манускрипти, як Галицько-Волинське Євангеліє, повинні стати символом єдності та відродження національної свідомості, особливо в умовах сучасних викликів, з якими стикається Україна».
«Галицько-Волинське Євангеліє зберігається у російській Третьяковській галереї. За 15 років здійснено більше десяти факсимільних видань подібних книг: Холмське Євангеліє ХІІІ ст., Луцьке Євангеліє ХІV ст., Луцький Псалтир 1384 р., Молитовник князя Володимира ХІV ст. та інші. «Основна мета – повернути у вигляді факсимільних копій давні українські рукописні книги, які зберігаються у музеях та бібліотеках інших країн», – розповіла директор видавництва Ганна Горобець.
Завдяки співпраці видавців, науковців та меценатів безцінні рукописи стають доступними не лише дослідникам, а й усім, хто цікавиться історією.
