Христос є життям і воскресінням. Він переміняє смуток та плач на радість. Він навіть серед царства мертвих дає життя. Він випереджає кожного із нас на нашому життєвому шляху. Про це сказав Отець і Глава УГКЦ Блаженніший Святослав під час проповіді 10 листопада 2024 року у храмі Святого Йосафата у Любліні (Польща).
Про це повідомляє Департамент інформації УГКЦ.
З Блаженнішим Святославом, що очолив Архиєрейську Божественну Літургію у храмі Святого Йосафата з нагоди храмового свята, співслужили владика Станіслав Будзік, римо-католицький митрополит Люблінський, владика Євген Попович, митрополит Перемишльсько-Варшавський, та численне духовенство.
«Ми живі, можемо разом зустрічатися, молитися, і мати навіть відвагу дивитися в майбутнє, разом мріяти про майбутнє нашої Церкви і нашого народу», — звернувся Предстоятель до вірних, наголошуючи на важливості збереження надії навіть у найтяжчі часи.
Під час проповіді Глава УГКЦ розповів про значення євангельської історії про воскресіння сина вдови з Наїну. Блаженніший Святослав пояснив, як Христос, приходячи до міської брами, змінив напрямок похоронної процесії і приніс надію навіть у царство смерті. «Христос — це життя і воскресіння», — зазначив він.
«Обмін життям відбувся між Христом, Сином Небесного Отця, в якому є життя, і тим юнаком, сином плачучої матері, яка в тому сині вбачала своє майбутнє, — зазначив Патріарх і наголосив: — Життя перемагає смерть».
Окрім цього, Блаженніший Святослав також акцентував на значенні святих мучеників для Церкви, зокрема святого Йосафата Кунцевича — покровителя храму УГКЦ у Любліні — чиє життя та смерть є свідченням перемоги над смертю.
«Мученик — це свідок Воскресіння. Він є свідок того, що за межею смерті є життя. Там, навіть серед царства померлих, є присутнім живий Христос. Він є за порукою життя і майбутнього воскресіння кожної людини, яка після земного життя відходить у вічність», — підкреслив Блаженніший Святослав.
Глава Церкви зазначив, що сьогодні для України свідоцтво мученика є особливо важливим. «Мученик йде на смерть, насміхаючись з неї, бо знає, що вона вже переможена. Тому Україна каже: „Герої не вмирають“. Але героями є ті, які вміють знайти Бога там, де хтось сіє смерть і зневіру», — наголосив архиєрей.
На завершення Блаженніший Святослав відзначив особливу роль і місце української парафії у Любліні. Він зазначив, що Люблін — це «місце зустрічі між Сходом і Заходом, між Церквою Латинського обряду і Церквою Грецького, Візантійського обряду».
Відтак Предстоятель помолився за заступництвом святого Йосафата про перемогу українського війська та стійкість українського народу.
«Ми просимо: Боже, поверни додому розсіяних, навіть тих, з Любліна. Нехай в один день вони зможуть повернутися до своєї рідної землі і відбудувати усе те, що було знищеним. Бо сьогодні Христос каже до заплаканої України, як до євангельської матері сьогоднішнього читання Євангельського: „Кажу тобі, не плач!“, і подарує нам сповнення нашої надії», — завершив Блаженніший Святослав.
Наприкінці Літургії Отець і Глава УГКЦ подякував владиці Євгенові Поповичу, архиєпископу і митрополиту Перемишльсько-Варшавському, за взірцеве служіння Богові та народові на польських землях. Окремо слова вдячності та привітання з нагоди храмового свята Блаженніший Святослав висловив парохові отцеві Степанові Батруху та парафіянам храму Святого Йосафата у Любліні.
