Православна Церква України поділилася цікавими фактами про Псалтир – найбільш використовувану книгу під час православних богослужінь.
Псалтир, що містить 151 розділ, отримав свою назву від грецького слова “псалтиріон” – струнного музичного інструменту, під акомпанемент якого виконувались псалми.
Серед авторів цієї канонічної книги Старого Завіту – Мойсей, Давид, Соломон та інші. Особливістю Псалтиря є те, що він містить як повчання, так і пророцтва про Спасителя. Наприклад, у 21-му псалмі детально описані хресні страждання Ісуса Христа.
“Псалтир чи не найбільше за всі інші книги Писання використовується при богослужіннях у Православній Церкві. Псалтир – найдовша книга Біблії, яка містить 151 окремий розділ (псалом). Назва цієї книги походить від грецького слова ψαλτήριον (псалтиріон), яке позначає струнний щипковий музичний інструмент, у супроводі якого виконували псалми. Псалми, власне, й означали спів, пісні духовного змісту, під акомпанемент саме цього струнного інструмента.
Псалтир входить до складу канонічних книг Старого Завіту. Це поетична збірка молитовних прохань, яку писали кілька авторів ще в дохристиянську добу. Серед них, судячи з написів, були Мойсей, Давид, Соломон та багато інших. Тематично більшість псалмів – це похвала і подяка Богові, а за формою це, в основному, піднесені, благоговійні, сердечні молитви.
Книга псалмів віднесена у Біблії до повчальних. Але цікаво, що разом з повчанням благочестю, вона містить також багато пророцтв, зокрема, про Спасителя. Наприклад, у 21-му псалмі Давид зобразив хресні страждання Ісуса Христа з такою точністю, ніби той псалом був писаний біля самого Хреста. Також примітно, що псалми цитуються не лише в інших книгах Старого Завіту, а й Нового.
Сам Спаситель виокремлює псалми, як розділ Писання Старого Завіту. Пояснюючи учням значення хресної смерті та воскресіння Месії, Він каже: «Ось ті слова, що Я говорив вам, коли ще був з вами, як належить справдитися всьому, написаному про Мене в законі Мойсеєвому і у пророків та в псалмах» (Лк. 24:44).
Апостол Яків у своєму посланні дає християнам настанову: «Якщо хто з вас тяжко страждає, нехай молиться. Хто в доброму настрої, нехай спiває псалми» (Як. 5:13).
Якщо ще згадувати цікавинки, то серед них, наприклад, те, що Псалтир містить найдовший і найкоротший розділ Біблії. Найдовший – це псалом 118 (складається зі 176 віршів), а найкоротший – псалом 116 (усього 2 вірша). Центральний вірш Біблії теж знаходиться в Книзі псалмів: це псалом 117:8 – «Краще уповати на Господа, аніж надіятися на людину».
Книга Псалмів однією з перших була перекладена на церковну слов’янську мову ще за часів святих рівноапостольних Кирила і Мефодія. Псалтир у нас століттями використовували як шкільний підручник, його досі читають над померлими, хворими, в час небезпек і лиха. Богослужбовий Псалтир відрізняється від біблійного тим, що для зручності читання на службах він поділений на 20 кафизм (частин), у кінці кожної кафизми є кілька покаянних тропарів і молитва. Молитви ці виникли трохи пізніше розподілу Псалтиря на кафизми, приблизно в середині 17 століття, їх автори невідомі.
Псалтир розраджує у скорботі, незбагненно заспокоює душу, коли ми збурені та стурбовані. Псалтирем моляться за Батьківщину, за спасіння свого народу, своєї родини, окремої людини чи всіх людей, зважаючи на те, яку потребу ми відчуваємо першочерговою”, – йдеться в дописі ПЦУ.
