23 вересня 2024 року набуває чинності закон №3894-IX, який забороняє Російську православну церкву (РПЦ) та пов’язані з нею релігійні організації в Україні. Головною ціллю закону є Українська православна церква (в єдності з МП).
Закон дає уряду правовий інструмент для заборони релігійних організацій, які вважаються колаборантами з Москвою в Україні. Критики закону стверджують, що він не відповідає міжнародним стандартам свободи віросповідання та значно розширює повноваження держави щодо контролю за релігійними громадами, передають Християни проти війни за посиланням на Forum 18 – Норвезької організації, метою якої є дія релігійної свободи.
Forum 18 зазначає, що закон визначає критерії афіліації з РПЦ, які експерти вважають проблематичними та обтяжливими для УПЦ (МП). По-перше, критерії приналежності не вимагають від держави доказів протиправної поведінки УПЦ (МП) в цілому чи її громад. Факт будь-якої форми церковного чи документального зв’язку з Російською Православною Церквою – Московського Патріархату (РПЦ) є достатнім для того, щоб УПЦ (МП) та пов’язані з нею структури були заборонені, навіть якщо вони як суб’єкти не вчиняли злочинів.
Закон також забороняє ідеологію “русского мира”, хоча її визначення вважається надто розпливчастим.
Процедура ліквідації релігійних організацій за цим законом спрощена, що викликає занепокоєння щодо можливих зловживань. Критики закону вважають, що він легітимізує масштабне та швидке позбавлення УПЦ (МП) юридичного статусу, не вимагаючи доказів інституційної участі у злочинах.
Закон посилює роль держави у міжрелігійних відносинах та розширює повноваження державних органів щодо контролю за релігійними громадами.
Після прийняття закону вже зафіксовані випадки тиску на громади та вірян УПЦ (МП).
Хоча вирішення реальних загроз національній безпеці є легітимною турботою уряду, критики вважають, що цей закон не допомагає вирішити ці проблеми і може навіть погіршити ситуацію.
Forum 18 зазначає, що кримінальні справи, порушені СБУ проти священнослужителів УПЦ (МП), і значно більша кількість справ проти людей, не пов’язаних з УПЦ (МП) свідчать, що держава вже ефективно використовує діючий Кримінальний кодекс України для боротьби із колаборантами.
