Собор Естонської православної церкви московського патріархату (ЕПЦ МП) ухвалив 20 серпня нову редакцію свого статуту, в якому змінив назву на “Естонську православну церкву”, без згадки МП.
Як стверджує пресслужба ЕПЦ МП, у статуті тепер “закріплюється самостійність у справах церковно-адміністративних, церковно-господарських, церковно-просвітницьких та церковно- суспільних”, передає DW.
Водночас там не уточнили, які саме зміни були внесені до статуту та яким чином вони сприятимуть незалежності від Російської православної церкви (РПЦ). На сайті церкви досі використовується назва ЕПЦ МП.
Зауважимо, що у томосі про самостійність (автономію) ЕПЦ МП, виданому в 1993 році патріархом РПЦ Алексієм II, йшлося, що Естонська церква буде “самостійною у справах церковно-адміністративних, церковно-господарських, церковно-освітніх та церковно-суспільних, залишаючись при цьому в канонічній юрисдикції московського патріархату”.
Висланий з Естонії митрополит продовжує управляти ЕПЦ МП
Засіданням собору ЕПЦ МП по відеозв’язку керував чинний митрополит Талліннський Євгєній (громадянин РФ Валерій Решетніков), якого на початку року вислали з Естонії за підтримку війни Росії проти України.
Згідно зі старою версією статуту церкви, призначення голови ЕПЦ МП, митрополита Талліннського та всієї Естонії, має затверджуватися головою РПЦ. Євгєній був затверджений на посаду главою РПЦ Кирилом у 2018 році, хоча до цього, згідно з офіційною біографією на сайті ЕПЦ МП, він не мав жодного стосунку до Естонії.
Чи змінена в статуті процедура призначення голови ЕПЦ МП, наразі не відомо.
ЕПЦ МП хоче домовитись з владою Естонії
На соборі також ухвалили рішення продовжити “переговорний процес” з владою Естонії, щоб “знайти шляхи та засоби лікування розколу на основі канонічності, взаємної поваги та рівноправності”.
Цей процес розпочався після того, як у травні парламент Естонії ухвалив заяву “Про проголошення Московського патріархату інститутом, який підтримує військову агресію”, хоча перед цим йшлося навіть про оголошення його терористичною організацією. У заяві депутати закликали ЕПЦ МП розірвати зв’язки з РПЦ.
Надалі представники ЕПЦ МП і міністерства внутрішніх справ Естонії проводили консультації та погодили кроки щодо зниження й ліквідації впливу РПЦ на цю церкву. Згідно з пропозиціями церкви, відокремлення від Москви відбуватиметься в два етапи: на першому буде змінений статут, а на другому розпочнуться консультації з Естонською апостольською православною церквою (ЕАПЦ) для пошуку можливостей об’єднання всіх православних Естонії під єдиною церквою в майбутньому.
Втім у повідомлені про засідання собору згадок про потенційне об’єднання з іншими церквами немає.
Естонська влада скептично оцінює кроки ЕПЦ МП
Коментуючи 21 серпня рішення собору, міністр внутрішніх справ Естонії Лаурі Ляенеметс зауважив, що наразі у влади країни немає розуміння, які ще зміни буди внесені у статут ЕПЦ МП, крім зміни назви, але навіть це питання може стати проблемою.
“Це рішення собору не може набути чинності до тих пір, доки його не затвердить патріарх Кирило. Вже один цей факт показує вплив московського патріарха на діючу тут церкву”, – сказав він у коментарі естонському мовнику ERR.
Міністр додав, що сама назва “Естонська православна церква” є проблематичною. “Боюся, що не зможемо її прийняти. Назва релігійного об’єднання має чітко відрізнятися від назв інших юридичних осіб, внесених до реєстру, і не може вводити в оману, і, на жаль, нова форма назви цим вимогам не відповідає”, – наголосив Ляенеметс.
Він вважає, що така назва могла би бути прийнятною для організації, “яка б об’єднала під собою всі естонські православні громади та православних віруючих”, але ЕПЦ МП цього не робить.
Близько 16 відсотків жителів Естонії є православними християнами. З них понад 100 тисяч є прихожанами ЕПЦ МП, а понад 250 тисяч – парафіянами ЕАПЦ в юрисдикції Константинопольського патріархату. Влада Естонії закликає прихожан ЕПЦ МП переходити до ЕАПЦ.
