Віктор Трегубов опублікував докладний аналіз новітнього законопроєкту про заборону церков з центром в країні-агресорі, що наразі активно обговорюється в суспільстві та парламенті. Він підкреслює, що основна проблема цього законопроєкту полягає не лише в його складності, а й у масштабі завдань, які він ставить перед державою.
Трегубов пояснює, що формально цей законопроєкт не є прямою забороною УПЦ МП, оскільки в українському законодавстві УПЦ МП не існує як єдина юридична особа. Кожна парафія чи релігійна спільнота вважається окремим суб’єктом. Згідно з новим законом, усі ці парафії повинні будуть довести свою непричетність до держави-агресора, що оцінюватиме спеціальна комісія релігієзнавців.
На думку експерта, на практиці реалізація цього закону може призвести до величезної кількості судових процесів і тривалих бюрократичних процедур. З огляду на кількість парафій УПЦ МП, яких налічується близько восьми тисяч, це може створити колосальне навантаження на судову систему країни.
Трегубов також звертає увагу на політичний аспект цього законопроєкту. Він вважає, що для опозиції це більше політичний піар, аніж реальне рішення проблеми. Водночас, деякі єпископи ПЦУ активно підтримують цей законопроєкт, сподіваючись на перехід священників УПЦ МП до ПЦУ.
Експерт прогнозує кілька можливих сценаріїв розвитку подій, включаючи публічний розрив УПЦ МП з Москвою, перехід частини парафій до ПЦУ або інших церков, а також можливий тиск з боку СБУ проти найбільш радикально проросійських елементів.
Трегубов підкреслює, що цей законопроєкт має стратегічно важливе значення, але реалізація його положень буде складною і потребує ретельного підходу.
