Визначним актом солідарності та підтримки Українська Православна Церква США (Вселенського патріархату) допомогла капелану Ігорю Лавришину в отриманні вкрай необхідного автомобіля. Цей транспортний засіб значно покращить можливості капелану надавати істотну духовну та релігійну підтримку солдатам на передовій конфлікту, що триває в Україні.
Про це інформує сайт УПЦ США.
У часи воєн і військових конфліктів присутність капеланів у війську стає неоціненною. Ці духовні лідери пропонують більше, ніж просто релігійну підтримку; вони забезпечують комфорт, надію та відчуття нормальності серед хаосу війни. Священик Православної Церкви України Ігор, невтомно працює над виконанням цієї ролі, підносячи молитви, таїнства та душпастирську опіку воїнам, які стикаються з щоденними жахами на полі бою.
Природа сучасної війни часто вимагає від капеланів високої мобільності. Здатність швидко переміщатися між підрозділами та передовими позиціями має вирішальне значення для надання своєчасної духовної підтримки. Не маючи надійного автомобіля, місія священника Ігоря нести віру та розраду солдатам у віддалених і часто небезпечних місцях ставала дедалі складнішою.
(щоб дочитати статтю прокрутіть нижче фотогалерею)
Розуміючи цю критичну потребу, УПЦ США розпочала акт допомоги, щоб забезпечити капелана Ігоря і він міг безперешкодно продовжувати свою важливу роботу.
Українська Православна Церква США вже давно віддана підтримці як духовних, так і гуманітарних зусиль в Україні. Ця відданість була яскраво продемонстрована їх ініціативою допомогти капелану ПЦУ. Процес придбання транспортного засобу стосувався не лише логістики; це був глибокий вияв солідарності з українським народом та його збройними силами.
Архиєпископ Даниїл, пишучи записку до священника Ігоря зазначив: «Цей автомобіль — це більше, ніж просто засіб пересування; це рятівний круг, який дозволяє капелану досягти солдатів, які відчайдушно потребують духовного проводу та розради…
…Вплив цього автомобіля на служіння священника Ігоря неможливо переоцінити. Це дозволяє йому транспортувати релігійні речі, такі як ікони, Біблії та священні речі, на лінію фронту. Що ще важливіше, це дозволяє йому бути фізично присутнім з солдатами, підносячи молитви, відправляючи служби та надаючи душпастирську опіку, яка є такою важливою під час війни…»
З моменту отримання автомобіля здатність священника Ігоря служити духовним потребам українських воїнів різко зросла. Йому вдалося відвідати кілька підрозділів на передовій, часто подорожуючи складною та небезпечною місцевістю. Його присутність принесла розраду та підтримку незліченним солдатам, багато з яких борються з емоційними та психологічними труднощами від війни.
Один військовий, який побажав залишитися неназваним, поділився своїм досвідом: «Візити о. Ігоря значать для нас багато. У найтемніші часи він несе світло та надію. Усвідомлення того, що у нас є хтось, хто дбає про наше духовне благополуччя, дає нам змогу сили продовжувати».
Історія допомоги УПЦ США капелану є могутнім свідченням міцності віри та єдності. Вона підкреслює глибокий зв’язок між церквою та громадою та неймовірний вплив, який можуть мати колективні зусилля під час кризи.
Завдяки підтримці жертводавців УПЦ США не тільки допомогла капелану продовжувати своє життєво важливе служіння, але також надіслала чітке послання солідарності та надії військовослужбовцям української армії. У світі, який часто розділений конфліктами, цей акт співчуття та підтримки є маяком того, чого можна досягти, коли люди об’єднуються заради спільної справи.
Оскільки війна в Україні триває, потреба духовної підтримки на передовій залишається гострою. Ініціатива УПЦ США щодо допомоги священнику Ігорю — це безперервні зусилля, а для підтримки цієї місії необхідні постійна підтримка та молитви.
Для тих, хто бажає зробити свій внесок, є багато способів взяти участь. Пожертви, волонтерські зусилля та поширення обізнаності є життєво важливими компонентами цих спільних зусиль. Кожен внесок, яким би малим він не був, відіграє певну роль у тому, щоб духовна опіка досягала тих, хто її найбільше потребує.
Підтримка УПЦ США священника Ігоря Лавришина та його місія духовної опіки воїнів на передовій є яскравим прикладом віри в дії. Це демонструє глибокий вплив, який церква та її громада можуть мати у часи потреби, пропонуючи не лише практичну допомогу, але й потужне послання надії та єдності.
Священник Ігор продовжує своє служіння, усвідомлюючи, що його підтримує світова спільнота, яка вірить у важливість його праці. Разом вони виступають як свідчення незмінної сили віри, співчуття та людського духу.
