Парафіяни запорізької церкви Петра і Павла, зруйнованої російським ракетним ударом рік тому, відсвяткували престольне свято. Храм ще не освячений після відбудови, тому службу настоятель правив просто неба. Відновлення знищеної будівлі тривало майже рік — силами отця Василя та вірян. Як і два десятиліття тому, коли на пустирі на перехресті громада почала зводити церкву.
Історія руйнації та відродження – у матеріалі Суспільного.
Влучанням 9 серпня 2023 року була пошкоджена дзвіниця, а сама церква і трапезна — зруйновані, – розповідає настоятель Василь Батіг.
“Вибуховою хвилею завалило цю стіну і оту, задню. І все! І храму не стало… І нам довелося повністю все розібрати”, – каже отець Василь.
У храмі був знищений іконостас, врятувати і відновити вдалося не всі ікони.
Парафіянка Клавдія Голованова живе поряд із храмом, бачить церковне подвір’я зі свого вікна. Того дня вибухова хвиля дісталася і її квартири:
“Як гримнуло! І мені залетіло в кухню, у вікно. А я сиділа за столом, їла. Я втекла звідти! А коли вже шум пішов, я пішла на кухню — одразу глянула сюди. І зрозуміла, що церкву розбили”, – пригадує Клавдія Голованова.
Дзвіниця вибухом зруйнована не була, але пошкоджена — висока споруда пішла тріщинами. Світлана зізнається: спершу боялася підійматися нагору.
Відбудова дзвіниці — наступне у планах настоятеля церкви. Поки що на ремонт збирають гроші — переважно з пожертв парафіян. Будівлі церкви й трапезної відновлювали також за рахунок вірян та за допомогою єпархії ПЦУ. Це коштувало близько 500 тис. грн.
Другі входини до храму відбудуться після реставрації та відновлення усіх ікон й освячення.
“Я не сподівався… Хто б подумав, що з ласки Божої ми за рік відбудуємо цей храм”, – каже отець Василь. Дбайливий господар, він навіть цеглу з розбитої церкви сказав перебрати: “Настане мирний час, і може комусь з людей пригодиться. Бо відбудовувати треба буде дуже багато…”.
