Дикастерія доктрини віри оприлюднила комюніке, де оголошено екскомуніку «latae sententiae» колишньому нунцію в США, який не визнає легітимність Папи та останнього Вселенського Собору.
Про це повідомляють Новини Ватикану.
Архиєпископ Карло Марія Віґано, колишній Апостольський нунцій у Сполучених Штатах Америки, покараний екскомунікою через відмову від сопричастя з Єпископом Рима та Католицькою Церквою. У комюніке зазначається, що «4 липня 2024 року зібрався конгрес Дикастерії доктрини віри, щоб завершити позасудовий карний процес згідно з 1720 каноном ККП проти Преосвященного Карла Марії Віґано, титулярного архиєпископа Ульпіани, звинуваченого в застереженому злочині схизми (канони 751 і 1364 ККП; ст. 2 SST)».
«Добре відомі його публічні заяви, – йдеться далі в повідомленні, – з яких випливає його відмова визнавати і підкорятися Вселенському Архиєрею, відмова від сопричастя з членами Церкви, які йому підпорядковані, а також відкинення легітимності і віроучительської влади Другого Ватиканського Вселенського Собору». «За результатами карного процесу» архиєпископ Віґано «був визнаний винним у зарезервованому злочині схизми». «Дикастерія проголосила екскомуніку latae sententiae на підставі кан. 1364 § 1 ККП. Зняття покарання у таких випадках належить до компетенції Апостольської Столиці. Рішення було доведено до відома архиєпископа 5 липня 2024 року», – зазначено в комюніке.
Як відомо, 20 червня сам єрарх оприлюднив декрет про виклик його до Риму, щоб дати відповідь на висунуті звинувачення, надавши йому можливість до 28 червня призначити адвоката, який би представляв його інтереси, або надіслати свої аргументи на захист. Оскільки цього не сталося, був призначений урядовий захисник, який здійснював захист Віґано згідно з нормами права.
Протягом останніх років колишній нунцій в США неодноразово заявляв, що не визнає легітимність Папи і останнього Собору. Відлучення latae sententiae відбувається вже за фактом вчинення злочину. Екскомунікованій особі заборонено відправляти Святу Месу та інші Таїнства; приймати Таїнства; уділяти Таїнства та здійснювати інші церемонії літургійного богопочитання; брати будь-яку активну участь у вищезгаданих священнодійствах; виконувати церковні обов’язки, служіння або функції; здійснювати акти управління. Сенс відлучення, однак, полягає в тому, що це лікувальне покарання, яке спонукає до покаяння, завжди очікуючи на повернення людини до сопричастя.
