Рішення Синоду РПЦ про розрив євхаристичного спілкування з болгарськими єпископами, які взяли участь у спільній літургії з Вселенським Патріархом і представниками Православної Церкви України є безпідставним.
Про таке рішення стало відомо із сайту ВЗЦЗ РПЦ.
РПЦ фактично звинувачує Вселенський патріархат у розколі, тоді як насправді Фанар діє у межах свого канонічного права як Церква-Мати.
Як наголосив сам патріарх Варфоломій, Константинопольський Патріархат є Церквою-Матір’ю для Болгарської та Української Церков. Тож участь болгарських і українських єпископів у спільному богослужінні під проводом Вселенського Патріарха є цілком природною і правомірною з канонічної точки зору.
Патріарх Варфоломій радісно привітав присутність єрархів з “двох улюблених дочок” Константинополя – Болгарії та України. Він назвав це “знаменням вічної присутності Господа” і подякував їм за “паломництво до Царствуючої і Великої Церкви”. Це свідчить про визнання Константинополем канонічного статусу ПЦУ як автокефальної Церкви.
Втім це не сподобалось в Кремлі. Проросійські аналітики писали про падіння Болгарської і Румунської Церков і що Кремль їх втратив. А тепер офіційно для РПЦ ряд єрархів стали ворогами, через співпричастя із єпископатом ПЦУ.
Рішення РПЦ лише поглиблює розкол у світовому православ’ї, адже воно посилює конфлікт з Вселенським Патріархатом і вносить розділення між Моспатріархатом і Болгарською Церквою. Замість співслужіння, примирення й порозуміння, Москва обрала шлях конфронтації, ізоляції та розриву євхаристійного спілкування. Шлях винятковості із руками в крові української нації, якої так боїться путін і його прислужники.
Треба зауважити, що погрози москви тепер “здулись”, адже у випадку з Вселенським патріархатом, то РПЦ заборонила будь-яке співслужіння із всіма кліриками цієї Церкви в той час, як до Болгарської Церкви в РПЦ застосували вибіркове ставлення. Мовляв, не можна служити лише із митрополитом Пловдивським Миколаєм, митрополитом Старозагорським Кіпріаном та митрополитом Доростольським Яковом, єпископом Велицький Сіонієм та єпископом Смолянським Віссаріоном.
Цинічною і безпідставною є також заява РПЦ про те, що нібито Константинопольський патріархат “продовжує вчиняти дії, спрямовані на поглиблення розділення в православ’ї”. Насправді, саме Московський патріархат своїми жорсткими діями посилює розкол, відмовляючись визнати ПЦУ, розриваючи єдність з Константинополем та іншими помісними церквами, що визнали автокефалію України. РПЦ нав’язує санкції та розриває євхаристичне спілкування з тими, хто співслужить із Вселенським Патріархатом.
