Максим Бервінов, нинішній капелан на Херсонському напрямку, має унікальний життєвий шлях. У 2014 році, після окупації Криму Росією, він залишив Свято-Миколаївський монастир і пішов добровольцем до військкомату. Спочатку служив інструктором з бойової підготовки та командиром гранатометного відділення, а згодом прийняв сан священника і став капеланом.
Його завдання як капелана – не допустити, щоб жорстокість війни обернула військових на звірів. “Багато ненависті народжується в серцях хлопців, коли вони бачать поранених побратимів чи сім’ї загиблих. Тоді у них виникає ненависть до ворога, що отруює душу. Моя задача – врятувати їх від цього”, – пояснює Cуспільному Бервінов.
Свій шлях у лавах ЗСУ він розпочав у 2014 році після окупації Криму. Пізніше повернувся до Херсона, де опікувався родинами загиблих та пораненими бійцями. 24 лютого 2022 року разом з іншими захисниками міста отримував зброю під ворожими обстрілами.
Три місяці Бервінов прожив в окупованому Херсоні, переховувався та партизанив. Згодом вирвався до Миколаєва і продовжив службу на Херсонському напрямку. 14 листопада 2022 року повернувся до деокупованого Херсона.
Після перемоги України капелан має амбітні плани – побудувати духовно-реабілітаційний центр для військових у вигляді монастиря на березі моря. “Хочу, щоб людина, якщо загубиться після війни, могла приїхати сюди на місяць-два, віднайти себе і повернутися до суспільства чи залишитися на монашому служінні”, – ділиться Бервінов.
