26 березня відбулася презентація факсимільного видання Христинопільського Апостола ХІІ століття, який представили д-р Методій (Станіслав) Волощенко та д-р Олександр Охріменко. Під час семінару Ганна Горобець подарувала Бібліотеці УКУ три нові видання: Галицько-волинське євангеліє, Апостол Івана Федоровича та Христинопільський Апостол. Модерував презентацію д-р Іван Альмес, директор Центру релігійної культури імені Ігоря Скочиляса.
Про це повідомляє сайт УКУ.
Захід співорганізували програма “Київське християнство”, Центр релігійної культури імені Ігоря Скочиляса, кафедра історії та кафедра літургійних наук.
На початку презентації із вітальним словом виступив проректор УКУ д-р Олег Турій, який актуалізував питання збереження унікальних історичних памʼяток під час воєнних дій. Зокрема він згадав, що, чекаючи на наближення радянських військ, найцінніші памʼятки, які збирав митрополит Андрей Шептицький ховали від можливого ураження авіабомбами. На завершення проректор висловив вдячність за провадження проєкту із видання давніх українських письмових памʼяток.
Після вітальних слів виступив Архимандрит Вселенського Престолу, настоятель українськомовної громади у Стамбулі о. д-р. Методій (Станіслав) Волощенко – ініціатор та науковий керівник проєкту факсимільного видання Христинопільського Апостола ХІІ століття. Ця книга є девʼятим факсимільним виданням давніх українських памʼяток, які публікує Видавництво “Горобець” в межах проєкту “Повертаємо в Україну культурну спадщину”.
Христинопілький Апостол є пергаментом рукописом, що постав на теренах середньовічної України та був відомий для наукової спільноти із кінця XIX століття. Як і в минулому так і тепер, книга є відкрита у кількох фрагментах. Найпізніше було відкрито так звану краківську частину Христинопільського Апостола, яку віднайшов о. Методій у 2020 році.
Факсиміле складається із трьох частин. Вступною статтею є матеріал, який підготував д-р Олександр Охріменко з Київського національного університету імені Тараса Шевченка про контексти середньовічної України та Європи. Після цього тексту іде 606 сторінок високоякісного друку усіх фрагментів рукопису, які були відомі станом на 2023 рік. Вкінці книги розміщено оглядову наукову статтю о. д-ра Волощенка та додатки. Факсиміле видано українською та англійською мовами. Христинопільський Апостол ХІІ століття є: Апостолом, тип тексту якого належить до найдавнішої редакції; найдавнішии перекладом Апостола церковнословʼянською мовою, збереженим у такому обсязі; найдавнішим “послідовний” Апостол, та найдавнішим рукописний кодекс збережений у сучасній Україні. Книга унікальна тим, що окрім добре збереженого великого обсягу діянь та послань апостолів у ній є понад пʼять тисяч коментарів із текстів отців Церкви та Святого Письма. За оцінкою дослідника, рукопису бракує приблизно 57 сторінок тексту, тому станом на зараз вона складається із 303 аркушів. Переписувач, очевидно, володів грецькою мовою та мав навички із латинського та глаголичного округлого письма. Письмо цього переписувача є оригінальним. Система знаків та організація тексту вказують на спорідненість цього кодексу із аналогічними грецькими памʼятками ХІ-ХІІ століть.
Д-р Олександр Охріменко коротко охарактеризував контексти, до яких слід долучати книгу як памʼятку культури. Ця книга є недооцінена у ширшому колі української спільноти, тому її слід опрацьовувати, надаючи актуальні для сучасності контексти та формувати український наратив. Дослідник схарактеризував Христинопільський Апостол за моделлю “текст – артефакт – дія”. Особливістю тексту є перетин різних культурних контекстів, що стосуються письма, богословʼя, та перетину різних письмових культур: кириличної, латинської, глаголичної, грецької. Як артефакт кодекс дає інформацію щодо економічних та матеріальних можливостей, котрі впливали на його формування. Діяльність навколо книги дає нові контексти для обговорення її функціонування. З одного боку цікавими є мотивації для виготовлення, майстерного оформлення, дбайливого збереження, але з іншого і вирізання аркушів чи ілюстрованих матеріалів, переховування від широкого кола “споживачів”. Матеріальність цього рукопису дає змогу виявити нові та осмислити сформовані наративи щодо різних аспектів діяльності людини та місця цього кодексу в національній памʼяті. Підсумовуючи доповідач зауважив, що факсимільне видання цього рукопису дасть поштовх до появи більшої кількості досліджень та закріпить наратив українськості цієї памʼяти напротивагу російським імперським наративам, яких до тепер не позбулась західна історіографія.
Директорка видавництва «Горобець», засновниця і керівниця Проєкту «Повертаємо в Україну культурну спадщину» Ганна Горобець представила широку сферу діяльності видавництва “Горобець” у проєкті “Повертаємо в Україну культурну спадщину”. Вона зауважила, що видання факсиміле українських середньовічних памʼяток дає змогу актуалізувати вивчення українських памʼяток крізь призму їх українськості. Важливо, що крім факсиміле зʼявляються ґрунтовні дослідницькі матеріали, знаковими серед яких є двомовні наукові статті до Христинопільського Апостола. Видавнича діяльність здійснюється за підтримки українських меценатів, а до трьох проєктів вдалося залучити “Український культурний фонд”. Нові видання поповнюють провідні наукові бібліотеки світу та відіграють важливу роль у культурній дипломатії на користь України під час повномасштабної війни.
Разом із Ганною Горобець до презентації долучився Голова правління Благодійного фонду імені Бориса Возницького Ігор Жук. Пан Ігор представив факсимільне видання першої друкованої книги на теренах України, а саме Апостол Івана Федоровича 1574 року. Ідея факсимільного видання виникла у Бориса Возницького ще у 1970-х роках, коли було відкрито тлінки Івана Федоровича та висловлено намір зробити факсимільного видання Букваря та Апостола. Спільними зусиллями громадських та наукових організацій лише зараз вдалося видати ці книги. Окремо пан Ігор зауважив, що презентація високих здобутків науковців у галузі збереження культурної спадщини дуже стимулює громадські організації для ще більшої та інтенсивнішої діяльності.
Наукова співробітниця Відділу рукописів і стародруків Національного музею у Львові імені Андрея Шептицького д-рка Світлана Зінченко долучилася до презентації факсимільного Апостола Івана Федоровича. Головну увагу дослідниця звернула на пошуки для оформлення оправи для стародруку. Було прийнято рішення вибрати головні елементи із оправ, що б походили із часу найбільш наближеного до видання стародруку. Ускладнювала завдання тогочасна книговидавнича практика, коли не існувало видавничої палітурки.
Під час презентації відбувалося жваве обговорення та дискусія, що показує високий інтерес до давніх памʼяток української академічної спільноти.
