В середу, 6 березня 2024 року, брати IV та V курсів Київської Трьохсвятительської духовної семінарії УГКЦ відвідали екзарха Вселенського Патріарха в Україні — владику Михаїла (Аніщенка), єпископа Команського.
Про це повідомляє пресслужба КТДС.
Подія відбулася в рамках курсу релігієзнавства, який викладає п. Людмила Филипович: український філософ, релігієзнавець, доктор філософських наук, професор, завідувач Відділу філософії та історії релігії Інституту філософії імені Г. С. Сковороди Національної Академії наук України, Української асоціації релігієзнавців, виконавчий директор Центру релігійної інформації і свободи Української асоціації релігієзнавців.
Під час зустрічі в приміщеннях Андріївського комплексу владика поділився із нами своєю життєвою історією про хрещення у 18 років, навчання у Волинській духовній семінарії, а також про подальше продовження студій в Афінах, Женеві та Фрайбурзі. Розповідь торкала і моменту його ієрейських свячень, отриманих у 1997 та єпископської хіротонії, у 2020. Зараз владика послуговується 6-ма мовами.
Під час автобіографічної розповіді, екзарх Вселенського Патріарха схавльно відзначив рівень освіти греко-католицьких священників та єпископів, зазначивши: «мені приємно зустрічатися і спілкуватися з ними по всьому світу». На думку єпископа, успіх Церкви можна оцінити, тоді коли ми дивимося наскільки вона є орієнтиром для суспільства, який вона чинить вплив на людей, навіть, тоді коли людина є поза Церквою, але зустрічаючись з духовної особою стає кращою.
Після розповіді владика запропонував продовжити нашу зустріч у форматі питання-відповідь. Деякі запитання, які лунали до Екзарха Вселенського Константинопольського Патріарха та його відповіді, подано нижче:
Бр. Тадей Улішак (V курс): Блаженнійший Святослав сказав в інтервʼю західним медіа: УПЦ МП не може пропагувати московські думки та погляди в Україні, але однак Держава, чи інші громадські структури не можуть втручатись в майнові, чи інші справи будь-якої Церкви: ні храми, ні інші дочасні блага. Яке ставлення Вселенського Патріархату до цього?
— «В мене немає офіційної позиції, але ось моя думка: бувають різні випадки і в Україні і в цілому світі, те що вирішується в справах майнових має вирішуватися державною владою в рамках місцевого діючого законодавства, це питання не до Константинопольської Патріархії, але в першу чергу до помісного православʼя, до юрисдикцій, які взаємодіють» — мовить владика.
Бр. Іван Будник (V курс): Владико, в мене є запитання щодо шляхів взаєморозуміння між православними церквами. Ми бачимо що взаєморозуміння немає, але як можна його досягти?
— «Православна Церква користується певним духовним горизонтомом. Наприклад є канон, але його можна пояснити по-різному, посилаючись на ту чи іншу точку розвʼязання. Водночас, важливо підкреслити, що Церква не живе одним роком, оскільки живе тисячами. Тому прийняття рішення є дуже відповідальним. Також, важливо, розуміти, що є людський фактор. Наскільки швидко може реагувати православна Церква це важке питання. Швидше це питання для наступних поколінь, знайти методи відповіді на певні аспекти міжправославних відносини, чи, навіть, Церкви і суспільства.
Ми мусимо мислити не лише в питаннях сьогодення, зумовленого економічними, або політичними чинниками, тому що нам потрібно спостерігати і дивитися, як реагувати на це для користі в глобальному часовому просторі» – ділиться архиєрей.
Бр. Владисалав Клюцук (IV курс):
Якщо йде мова про звʼязки, цей рік став важливий для нашої країни, оскільки як УГКЦ так і ПЦУ перейшли на новий календар. Наступний рік буде ювілейним оскільки буде 1700 років від першого Нікейського собору. Плануються зустрічі між Західною і Східною Церквами. В цьому контексті, говоримо про екуменізм і про єдність, яка наразі виглядає дуже малоймовірною перспективою. Однак, можуть бути зроблені кроки назустріч між Церквами.
Як Ви вважаєте, чи міг би бути таким кроком налагодження питання щодо святкування свят згідно одного єдиного календаря для Східної і Західної Церков Це передбачає, що одна зі сторін має поступитися особливо у питанні святкування Пасхалії. Як ви думаєте наскільки це можливо, та хто мав би зробити крок на зустріч, щоб ми святкували разом?
— «Для цього найперше треба готувати Церковну спільноту, оскільки є потреба розуміння і мирян і священнослужителів, тому є потреба в просвітницькій діяльності, щодо екуменізму. Ремарка: про екуменізм мені пригадало зауваження мого професора з Фюрбурзького університету, він казав «Ця ідея виникла в протестанському просторі, для єднання в соціальній діяльності між церквами, але з часом цей термін стали вживати у значенні пошуків шляхів єдності та відновлення євхаристійного спілкування».
Що ж до календаря, то варто зауважити, що суть є Пасхи в святкуванні, а не в даті. Отже календар, це лише знаряддя. Його функція утилітарна. Хоча, святкування найбільшого християнського свята – Воскресіння Христового разом, – може стати ще одним кроком на шляху пошуку можливостей для відновлення єдності » — поділився своїми роздумами влд. Михаїл.
Бр. Віталій Олійник (IV курс):
Коли йде мова про єднання, коли готувався Томос, я памʼятаю, що були певні суперечності. РПЦ всілякими методами протистояла рішенню надання Томосу Православній Церкві в Україні. Багато православних Церков дивилася на реакцію РПЦ і відповідно будувала своє рішення. Тим самим РПЦ сіяла і сіє розбрат у сімʼї Православних Патріархатів світу. Чи є якийсь діалог у Вселенського Патріархату із РПЦ? Яка позиція Патріарха Константинопольського до таких суперечностей з боку РПЦ? Чи ведете Ви, як представник Вселенського Патріарха Варфоломія діалог із УПЦ МП?
— «Є одна Вселенська Церква, в якій є окремі адміністративні апарати в різних країнах. Багато Церков по-різному може жити і діяти у внутрішньому житті, і через дії окремих очільників цих помісних Церков, є загроза почати сприймати Церкву як конфедерацію окремих спільнот, а дії окремих єрархів-адміністраторів із позицією всієї Помісної Церкви. Вселенський Патріархат розглядає всі юрисдикції, як одну єдину Вселенську Церкву, тому Патріарх не припиняє поминання патріарха Кирила (РПЦ) в Літургії, він є в диптиху. Ніхто не розриває євхаристійне спілкування. Перервати його можна лише тоді, коли виходять із Церкви взагалі або коли народжується єресь, яка подається, як вчення Церкви. Я спілкуюся з ієрархами і Московського Патріархату, хотілося щоб думка опонентів була донесена більш деталізовано одне до одного, з питань, які їх хвилюють» – підсумував Екзарх.
Після питань, брати-семінаристи помолилися разом з владикою літургійним твором Ἄξιόν ἐστιν (Достойно є) – грецькою мовою. Єпископ був вражений співом братів та подарував кожному учаснику зустрічі Богослужбовий апостол видання Ставропігії та ікону. Опісля Екзарх Константинопольського Патріархату провів екскурсію Андріївським храмом та показав вівтар, де відбуваються Богослужіння кожної неділі та у свята.
