«Якщо кордони будуть поставлені під сумнів, то вся концепція післявоєнної Європи та демократії як такої буде зруйнована». «Мир за будь-яку ціну справді матиме фатальні наслідки». «Так, я виступаю за військову підтримку України. Не можна дозволити деспоту Путіну виграти цю війну, і він повинен понести відповідальність»
24 лютого минає вже 2 роки від початку прямого збройного вторгнення Росії в Україну. Для всього християнського світу ця війна виявилась величезним викликом і викликала численні дискусії про те, що таке «законна збройна оборона», чи можна таку війну закінчити дипломатичним шляхом, чи варто постачати Україні зброю і чи коштують території сотень тисяч загублених життів, передає Релігія в Україні.
Сьогодні, коли ситуація на фронті для України виглядає важкою, а президент Росії Володимир Путін вже демонструє палке бажання підписати в Кремлі акт о капітуляції України, європейські християни доходять висновку, що «переговори замість зброї» – не більше аніж злочинна демагогія, яка може привести до нових жертв серед мирного населення України. Крім того, перемога Путіна принесе в саму Європу хаос, призведе до росту праворадикальних настроїв та становитиме загрозу не тільки демократії, але й безпеці.
«Релігія в Україні» проаналізувала відображення в католицьких медіа церковних дискусій, які відбулись напередодні сумної річниці початку війни. Можна зробити висновок, що попри свій декларований пацифізм, європейські християни усвідомлюють, що в данному випадку збройний захист від російської агресії і є єдиним засобом для спасіння життів українців.
Словаччина: Митрополит застерігає від мирного компромісу з Москвою
Vatican news та Konzervatívny denník Postoj
Новий Глава Греко-Католицької Церкви в Словаччині не має ілюзій щодо можливої мирної угоди між Росією та Україною.
«Українці усвідомлюють, що перемир’я означало б програш, бо росіяни окопалися б ще більше, поповнили б свої лави і за два-три роки були б у Львові», — відкинув компроміс з цього приводу архієпископ Пряшівський, митрополит Йонаш Максим в нещодавньому інтерв’ю інтернет-порталу Рostoj.sk.
«Останнє десятиліття це підтверджує. Вони знають, що повинні зробити все можливе і неможливе, щоб цього не допустити, якщо Європа і світ повинні їм допомогти, тому що це міжнародне право. Якщо кордони будуть поставлені під сумнів, то вся концепція післявоєнної Європи та демократії як такої буде зруйнована», – попередив Максим. Корінний словак останні 20 років жив в Унівському студентському монастирі поблизу Львова, перш ніж у жовтні Папа Римський Франциск призначив його новим архієпископом Пряшівським.
«Мир за будь-яку ціну справді мав би фатальні наслідки»
Томас Шварц, керівник східноєвропейської організації допомоги католицькій церкві в Німеччині Renovabis) про війну в Україні:
«Мир за будь-яку ціну справді матиме фатальні наслідки, тому що він може фактично запросити інших правителів грати в їхні силові політичні ігри в цьому світі, а потім запропонувати мир, який, по суті, буде продиктованим і скасує міжнародний правовий порядок. І довіра до того, що міжнародні договори дійсно будуть виконуватися, тому що вони можуть бути забезпечені силою санкцій, в тому числі у сфері озброєнь і військових засобів втручання, може бути втрачена. Тому я вважаю, що мир без правосуддя, без справедливості для жертв, для тих, хто зазнав нападу, був би ознакою слабкості для всього світу».
«Не забувайте про людей в Україні. Не звикайте до війни, яка спричиняє стільки страждань. Не звикайте до страждань на нашому порозі, але усвідомте, що будь-яка допомога, яку ви надаєте для підтримки народу України, також є цеглинкою в будівництві безпеки та демократії в усій Європі».
«Так крилатим ракетам в Україну – і дипломатії, і солідарності»
Петер Кравчак, директор Максгаузу, католицької ратуші в Дюссельдорфі, про другу річницю російсько-загарбницької війни:
З наближенням другої річниці початку війни в голові крутиться багато думок: чи не лякає і не турбує те, що я тепер читаю новини та репортажі з певною рутиною і вже дещо звик до них? Чи справді так може бути?
Так, я виступаю за військову підтримку України. Не можна дозволити деспоту Путіну виграти цю війну, і він повинен понести відповідальність.
Наскільки це правильно, я також запитую себе, якою ціною? Окрім військової підтримки української армії та опору російським експансіоністським маренням, який це демонструє, чи не повинні існувати й інші дипломатичні канали?
Я не готовий змиритися з тим, що не повинно бути жодного шансу на діалог між Папою і Патріархом Кирилом, який лякаюче схвалює цю війну. Я не можу повірити, що президенти, глави держав, канцлери чи міністри не могли б спробувати шляхи припинення смертей, що тривають.
Україна повинна бути в змозі зупинити просування російських військ і захистити свою країну за допомогою військової підтримки – і це, ймовірно, буде включати в себе крилаті ракети Taurus.
Особливо цікава дискусія розгорнулась на весняній Генеральній асамблеї Конференції католицьких єпископів Німеччини, яка проходила з 18 до 22 лютого 2024 року в Аугсбурзі. Заголовки католицької преси говорят самі за себе.
Німецькі єпископи говорять «так» поставкам зброї в Україну
Німецькі католицькі єпископи представили нову мирну заяву в Аугсбурзі – і заявили про свою підтримку допомоги Україні зброєю.
На полях свого весняного пленарного засідання в Аугсбурзі німецькі католицькі єпископи заявили про підтримку допомоги Україні у вигляді зброї. Єпископ Георг Бетцінг, голова Єпископської Конференції Німеччини, заявив журналістам у середу, що варто лише уявити, чим би обернулася російська атака, якби Захід діяв інакше. «Можливо, Путін не є божевільним, але він є злим», – додав Бетцінг. У зв’язку з цим постає питання, що допомагає зупинити злу людину.
У середу єпископи представили нове слово миру «Мир цьому дому». Це слово сповнене напруження між християнським ідеалом ненасильства і реалізацією політичних потреб, сказав Бетцінг. Під час обміну думками з генеральним інспектором збройних сил Німеччини Карстеном Бройером єпископам стало зрозуміло, що часто бажаними є короткострокові рішення, сказав єпископ Лімбургу. Однак завершення конфлікту, подібного до конфлікту між Росією та Україною, вимагає терпіння. «Закінчення війни – це ще не мир, але початок важкої мирної праці». Можливо, це також можливість для Католицької Церкви зробити свій внесок «зі своєю слонячою пам’яттю».
Прес-реліз єпископа Др. Георга Бетцінга, голови Єпископської конференції Німеччини (скорочено).
Післязавтра, 24 лютого 2024 року, виповнюється друга річниця початку повномасштабного вторгнення російських військ в Україну. Воістину сумна річниця! На цьому тлі Генеральна Асамблея вкотре звернулася до ситуації війни. Очевидно, що ситуація в Україні стала складнішою в останні місяці; війна виснажує людей, а увага і солідарність у решті світу поступово зменшуються. Саме тому ми наголошуємо сьогодні на тому, що німецькі єпископи сказали на самому початку бойових дій (10 березня 2022 року) у декларації «Опір агресії, здобуття миру, підтримка жертв»: Ми стоїмо з народом України і засуджуємо несправедливий напад Росії. Понад іншими кризами та війнами у світі ми не повинні забувати про Україну, яка демонструє дивовижну стійкість, незважаючи на деякі невдачі.
Війна ніколи не може бути засобом вибору, не існує такого поняття, як «справедлива війна». Але за певних умов захист від агресора є етично допустимим, а іноді навіть необхідним. Це так само актуально сьогодні, як і два роки тому. Про це треба чітко пам’ятати: міжнародні мирні зусилля, включно з зусиллями Папи Римського та Організації Об’єднаних Націй, були відкинуті Росією, а президент Путін продовжує підтримувати перемогу, яка принесе українцям гноблення, відсутність свободи та продовження насильства. За цих обставин ми не можемо закликати до односторонньої відмови від насильства, але повторюємо наш заклик до підтримки України, в тому числі в інтересах вільної та демократичної Європи та Німеччини. Окрім військової допомоги, необхідна також економічна та гуманітарна допомога. Необхідно терміново досягти домовленості у суперечці між Україною та деякими країнами ЄС щодо експорту зерна.
Очевидно, що європейські християни почули заклики українських церков про необхідність підтримки надання Україні зброї. Схоже, противники українського збройного опору терплять стратегічну поразку.
