Після короткого представлення напрацювань за дні роботи форуму, які проаналізував о. Роман Демуш, Глава УГКЦ звернувся до молоді та тих, хто для неї служить, повідомляє сайт УГКЦ.
«Дякую, що для цієї зустрічі обрали Київ. Дуже дивна любов Бога до вас, бо ми лише днями закінчили ремонтні роботи в Синодальній залі. Господь хотів, щоби збіглася ваша присутність і наша здатність вас обійняти й прийняти тут. В історії цього Патріаршого дому буде записано, що перша подія, яка відбулася в цій Синодальній залі, — молодіжна.
Від початку війни Київ — мішень номер один ворожих атак. Дякую Богові, що ми можемо тут бути, жити, діяти, бо хтось нас захищає своїми грудьми. Велика вдячність військовим, які стримують нові атаки російських військ.
Ця зала показує певне світло і стиль — ми є Церквою, яка дає надію. Ми бачимо, як кожен удар щось нищить у Києві, як гинуть люди. Це — місто і місце, де щодня щось руйнується, а ми мусимо будувати. Цей Патріарший дім показує, що ми проєктуємо надію. Мені один чоловік сказав: якщо ви щось будуєте — значить майбутнє є.
Молодь є не лише нашим майбутнім, а й сьогоденням. Нехай Господь благословить, щоб ми змогли це світло передати. Наша надія в Бозі, а ми маємо цю надію проєктувати. Тому мені б дуже хотілося, щоби ви залишили тут, у цій залі, ці напрацювання, які прописали, і щоб наші працівники Патріаршої курії приходили сюди й переглядати ваші ідеї, щоби вони почали промовляти до них.
До мене дуже часто звертається різна молодь. Переважно в її листах звучить прохання про духівника — наша молодь просить духовного проводу. Ми маємо такі обставини, що інколи молодь сама себе зорганізує. Але без духовного проводу ця спільнота жити не зможе. Тож намагаємося добирати добрих душпастирів, які б могли відповісти на цей запит молоді.
Тому дякую вам, дорогі отці, за те, що наважилися стати молодіжними душпастирями. Це непросте служіння вимагає від наших отців бути найсучаснішою частиною нашої Церкви: гнучкими, відкритими, усміхненими. Наша молодь дуже добра, але її ще треба привести до цього усвідомлення. Бо серед моря ненависті, яка захлинає світ, треба бути справжніми людьми і християнами. Дякую, що ви на це відкриті.
Знаю, що Патріарша комісія у справах молоді допомагатиме вам постійно зростати у професійному служінні. Як довго існує МАПа! І добре, що тепер ці формаційні вишколи відкриті не лише для клерикального прошарку нашої Церкви, а й для всіх вірних.
Важливо перед тим, як планувати, перше послухати. Дякую, що форум був підготовлений слуханням. На нещодавньому Синоді Єпископів отці представляли результати цього дослідження. Було приємно чути, чого молодь очікує від Церкви. Вона не терпить, коли хтось планує душпастирство, дивлячись у стелю, а потім насаджує свої думки й ідеї. Тоді молодь почувається не почутою і починає шукати тих, хто буде готовий її вислухати й почути.
Слухання голосу молоді — первинний етап і має бути основою й вашого служіння в різних напрямах. Коли ми запитуємо думку молоді, тоді вона відчуває себе зауваженою, частиною процесів, які провадимо, і розуміє, що наше душпастирство інтерактивне. Також треба уважно стежити, бо молодь змінюється, змінює спосіб спілкування, висловлення. І часом треба вчитися цьому, щоб розумітися.
