Останки колишнього російського прем’єр-міністра, українофоба Петра Столипіна, який похований в Києво-Печерській лаврі, варто включити до обмінного фонду з РФ.
Таку думку висловив директор Національного заповідника «Києво-Печерська лавра» Максим Остапенко в інтерв’ю ТСН.
Як зазначається, на території лаври похований Петро Столипін, який ненавидів Україну і був застрелений 1911-го в київській опері. Його поховали біля лаврського трапезного храму.
Столипін похований на території київської святині — навіть попри те, що він за життя заперечував українську державність як таку. Тому, за словами Остапенка, вже час починати суспільний діалог про те, що потрібно робити з останками.
“Одна з ідей, наприклад, внести його в обмінний фонд, як би це не видавалося і не звучало. Але у нас є загиблі герої, у нас є живі герої, які перебувають у полоні”, – каже директор.
Могила Столипіна – не єдина, якої хотілося б позбутися. Є ще кілька поховань осіб, які свого часу нашкодили Україні. Але це тривалий процес, адже Росія панувала тут понад триста років.
“Одна з ідей — внести його в обмінний фонд, як би це не виглядало і не звучало. У нас є загиблі герої, у нас є живі герої, які перебувають у полоні. У нас є наші українські видатні діячі, які перебувають у межах РФ, які закинуті та ніхто не знає, де вони перебувають. Якщо ми говоримо, що почався процес справжньої незалежності України, він має починатися, зокрема, з повернення наших символів і наших діячів”, — сказав директор музею-заповідника.
Петро Столипін — російський державний діяч, прем’єр-міністр у 1909–1911. Столипін проводив жорстку політику на зміцнення самодержавства, розпустив Думу, запровадив військово-польові суди, обмежував політичні свободи. Будучи російським націоналістом, вів боротьбу з національними автономіями. Розпочав аграрну реформу, яку не було доведено до кінця. Правління Столипіна відзначалося жорстокими репресіями, у цей час виникли поняття “столипінська реакція”, “столипінська краватка” і “столипінський вагон”[4]. На Столипіна було скоєно 11 замахів. Під час останнього, вчиненого в Києві анархістом Дмитром Богровим, він був смертельно поранений.
