Мирні ініціативи, які втілювали українські релігійні організації з 2014 року, практично припинилися після повномасштабного вторгнення 2022 року, і для їхнього відновлення потрібно шукати шляхи залучення менших, маловідомих ініціатив, вважають українські дослідники, які презентували свій звіт у вашингтонському Інституті миру (USIP).
Про це повідомляє Голос Америки.
Поки в Україні тривають бої, а в Конгресі США точаться суперечки про те, за яких умов надавати Україні військову допомогу на суму понад 60 мільярдів доларів для відсічі російській агресії, американський Інститут миру збирає експертів для пошуку шляхів майбутнього примирення.
Це вже друга дискусія, присвячена Україні, яку Інститут організовує протягом останніх місяців, після того, як у жовтні в USIP виступали члени Всеукраїнської ради церков та релігійних організацій, які розповідали про те, як війна впливає на українські релігійні громади та просили більшої допомоги США для зупинення російської агресії.
Дослідники бачать українські релігійні організації, які потенційно мають значний вплив на своїх вірних та національний дискурс загалом, як один з можливих каналів для мирних ініціатив. Адже таку роль українські релігійні діячі вже відігравали у минулому.
“Поширення закликів до ненасильства під час протестів на Майдані зміцнило легітимність морального авторитету церков в очах багатьох українців”, – мовиться у новому звіті, підготовленому українськими дослідниками на замовлення USIP.
Але, на думку дослідників, в останні роки пожвавилась міжрелігійна боротьба і це призвело до певної втрати як авторитету, так і впливу багатьох українських церков.
“Якщо ця тенденція збережеться, церкви ризикують ще більше підірвати суспільну довіру до себе і зрештою можуть стати слабкою ланкою українського громадянського суспільства”, – вважають автори дослідження, Денис Брильов та Тетяна Калениченко з київського Європейського центру стратегічної аналітики та Андрій Кришталь, соціолог, який нині працює у Хорватії.
На їхню думку, майбутня робота щодо пошуку миру із залученням релігійної сфери в Україні “має знайти шляхи залучення менших, часом маловідомих ініціатив, що об’єднують ворогуючі релігійні фракції”.
Вони вважають, що надто пильна увага до провідних релігійних діячів в Україні затьмарює важливу роботу, яку виконують актори низового рівня чи окремі релігійні лідери в ім’я миру. Тут ідеться про соціальну роботу та гуманітарну допомогу, яку надають різні релігійні організації в Україні.
Учасниця онлайн дискусії в Інституті миру, професорка історії, антропології та релігієзнавства Університету штату Пенсильванія Кетрін Ваннер вважає, що потрібно працювати над пошуком миру вже зараз, але починати потрібно зі збереженням внутрішньо українського миру, “щоб після завершення війни з Росією не розпочалася громадянська війна в Україні”. І в цьому релігійні організації можуть відіграти важливу роль.
Вона погоджується з авторами звіту, що перші кроки до миру можуть бути саме у формі соціальної та гуманітарної допомоги. Також, на її думку, люди, які належать до тієї самої релігії, могли б бути першими миротворцями і у стосунках з Росією.
У звіті згадуються такі приклади, зокрема те, що Католицька церква та Українська православна церква Московського патріархату мали громади на Донбасі з обох боків конфлікту, що розпочався у 2014 році. І вони вважають, що це дає їм можливість бути активними учасниками діалогу щодо відновлення миру у майбутньому.
Історик Микола Данисенко з Кафедри богослов’я Еміля та Ельфріде Йохум Університету Вальпараїсо вважає, що оскільки війна відбувається між двома країнами, які вважають себе здебільшого православними, значну роль у майбутньому можуть зіграти інші православні церкви. Вони, на думку дослідника, можуть надати майданчики для майбутнього встановлення діалогу.
