Патріарх Московський Кіріл (Гундяєв) під час інтерв’ю російському журналісту Андрею Кондрашову зазначив, що Константинопольський патріарх – це не вільна людина.

Він нагадав, що константинопольський патріарх нібито перебуває під впливом людей, які мають силу, а підтримка ним ПЦУ – великий гріх.

“Політичні чинники стали причиною того, що в Україні з’явилася розкольницька церква. На жаль, її підтримав Константинопольський патріарх. Йому справді непросто: він не має великої підтримки там, де перебуває (у Туреччині). Цілком ймовірно цей контекст і формує позицію константинопольського патріарха, з якою дуже багатьом неможливо погодитися”, – сказав Гундяєв.

Патріарх окупантів заявив, що за об’єднанням церков в Україні стояла політична воля не тільки “ворогів Росії”, а й православ’я.

Давайте розберемось, що насправді стоїть за пропагандистськими штампами Гундяєва.

Насправді

1. Політичні фактори і церква: Вказання на політичні фактори як причину утворення ПЦУ спростовується багатьма історичними та релігійними контекстами. Рішення щодо незалежності Православної Церкви України (ПЦУ) було ухвалене українськими віруючими і українською владою, а не лише через політичні міркування.Питання автокефалії для української церкви виникало не один раз і мало давні корені. Українське православ’я прагнуло мати свою автокефальну церкву вже у першій половині 20-го століття та й раніше. Автокефальні рухи в українській церкві виникали у контексті культурного, національного та релігійного відродження.

   Бажання мати власну автокефальну церкву було відображенням прагнень українців до релігійної незалежності та самовизначення. Ця бажана автокефалія для української церкви існувала у формі різних прохань, звернень. Навіть у 1990-х роках УПЦ (МП) зверталась по автокефалію до Москви.

2. Вплив Константинопольського патріархату: Хоча патріарх Варфоломій визнав ПЦУ і надав Томос, це відбулося після Об’єднавчого собору та у відповідності до канонічного права. Розв’язання питання про автокефалію мало підтримку української громади, засвідчене соцопитуваннями.
3. Релігійна свобода і незалежність: Кожна церква має право на незалежність і вільний вибір віри без зовнішнього тиску чи впливу. Москві не вигідно, щоб православ’я в Україні віддалялось від рук окупантів. Тому вони складають різні побрехеньки і ллють образи в сторону всіх причасних до автокефальної церкви.
4. Твердження про те, що за утворенням ПЦУ стоять “вороги Росії та православ’я”, має явно політизований характер. Патріарх Кіріл відробляє повістку Кремля і будь-які вороги рф в його очах є “грішниками”. Саме тому Моспатріархії набагато ближчі по духу московські мусульмани, ніж православні в Стамбулі чи Греції. Це підтверджують і часті зустрічі і вітання від Гундяєва в сторону мусульман в рф.
5. Сам Кіріл (Гундяєв) є “прислужником Путіна”, як висловився папа Франциск. Як він може тоді звинувачувати когось в несвободі, якщо сам є найбільшим заручником Кремля, молиться за Путіна, і відпрацьовує геополітичну повістку РФ? Це якби злодій кричав: “Тримайте злодія”. Проте куколь горить лише в Гундяєва, який до речі щей агент ФСБ.