Митролит Епіфаній наголосив, що цей рік, незважаючи на виклики, став для Церкви часом зростання та нових звершень.
2023 рік добігає кінця, і в грудні ми традиційно підбиваємо підсумки року, що минув. Важкого року для нас усіх.
Однак упродовж нього наша помісна Церква досягла багатьох вагомих здобутків. Цей рік нашого життя розпочався різдвяним богослужінням і українською молитвою в головному соборі Києво-Печерської Лаври та надалі був означений наполегливою працею над звільненням українського духовного простору від багатостолітнього ярма «русского міра». Сотні релігійних громад та десятки тисяч вірних протягом цього року долучилися до родини Православної Церкви України. На їхньому шляху супротивники церковної єдності та прихильники релігійної московської залежності ставлять різноманітні перешкоди. Але все це не має успіху, бо неможливо зупинити справу, яку благословив Бог.
Після тривалого соборного процесу наша помісна Церква ухвалила рішення про календарну реформу, долучившись у своїй календарній традиції до більшості помісних православних церков. І вже зараз ми можемо констатувати, що реформа ця була добре сприйнята повнотою Православної Церкви України та українським суспільством.
На Архієрейському соборі у Києво-Печерській Лаврі та на Помісному Соборі у Святій Софії ми підбили підсумки п’яти років нашого церковного розвитку, що минули від часу Об’єднавчого Собору та отримання Томосу про автокефалію.
У ці роки ми зіткнулися із надзвичайними зовнішніми та внутрішніми викликами, найбільш значними з яких, звісно, стали пандемія та повномасштабне російське вторгнення. Але з Божою допомогою та єднаючи зусилля ми успішно долали та продовжуємо долати їх, у чому також ми можемо бачити знак благословення Божого над нашою Помісною Церквою, за що ми постійно маємо бути вдячні Господу нашому Ісусу Христу.
Запорукою успішності нашої праці найперше є відданість Євангелію і православній християнській вірі, Переданню Церкви, канонічному порядку, а також наша любов до українського народу і прагнення якнайкраще послужити йому у духовних потребах.
Відповідаючи на виклики сьогодення і дбаючи про благо Церкви та успішність її місії, ми запроваджуємо необхідні зміни, розвіюємо давні міфи й упередження щодо Церкви. Водночас ми твердо, непохитно і незмінно зберігаємо те, що є сутністю і основою церковного життя, – євангельське духовне і моральне вчення, повноту Священного Передання і нашу християнську православну віру. Прагнучи, за заповіддю Божою, мати мир з усіма тією мірою, якою це можливо і залежить від нас, ми в жодному разі не поступалися дотепер і не поступимося основоположними принципами християнства і православ’я – ані в богословському вченні, ані у практичному церковному житті, ані в моралі.
Просимо Господа, аби Він і надалі підтримував і благословляв Україну і нашу українську Церкву, і наступний рік був сповнений новими здобутками та важливими віхами для нашої спільної історії! І, безперечно, просимо найголовнішого для усіх нас нині – перемоги над російським агресором та справедливого миру для України й світу.
