У селі Радьківка на Чернігівщині парафіяни власним коштом реставрують церкву-пам’ятку класицизму.
Про це пише Хмарочос.
У XVIII столітті маєток був власністю сім’ї Раковичів, які були членами козацької старшини. На цьому хуторі, розташованому у лісистій місцевості, вони спочатку побудували дерев’яний храм, а згодом приступили до створення кам’яної церкви. Вознесенський храм освятили у 1805 році.
Так посеред лісу з’явилася архітектурна споруда в стилі класицизму, розкішно декорована фресками та репліками італійських ікон.
Згодом з північної сторони Раковичі прибудували храм Невського, який не зберігся.
За радянських часів церкву використовували як зерносховище. В останні роки перед початком реставрації будівля перебувала в руїнах і заросла деревами.
У 2010 році на цьому місці було засновано чоловічий монастир УПЦ КП на чолі з отцем Петром (Павлом Репетухою). Він разом із парафіянами самостійно займається відновленням церкви.
Хтось із парафіян жертвує гроші з зарплати, хтось допомагає працею. Є пенсіонери, які працюють і передають на храм пенсію.
Відновлювати храм Невського поки що не збираються. Адже спершу потрібно розробити проєкт на основі історичних документів — встановити, який ця будівля мала вигляд.
Двері церкви відчинені постійно, її не закривають навіть вночі.
«Замикати двері храму — то висловлювати недовіру людям, а ми довіряємо нашим прихожанам, — пояснює отець Петро. — Коли ми почали ремонтні роботи — забили вікна поліетиленовою плівкою, встановили слабенькі тимчасові двері — Господь підказав: не треба тут замка. Адже хороші люди приходять із добром, а для злодія перепон немає».
