Різдвяний піст розпочався 15 листопада і триватиме до 24 грудня. Різдво в Україні у цьому році відзначатимуть 25 грудня, оскільки Православна церква України з 1 вересня перейшла на новоюліанський календар.
Священник ПЦУ з Рівного Володимир Тимків розповів в телеефірі, чому важливо дотримуватися посту та кому не варто цього робити.
Чому важливо дотримуватися посту
“Кожна людина, згідно зі своїм створенням, є духовно-тілесною. І час від часу так, як і тілесна людина лікується, проходить певні обстеження, наводить порядок у своєму тілі, так необхідно наводити порядок і в душі. Тому Богом встановлені церковні пости, сам Ісус Христос показав нам приклад.
Перед важливими подіями нашого спасіння Він постив і всі правильні люди, які описані у священному писанні, так чи інакше, брали на себе певну стриманість для того, щоби досягнути якоїсь мети. Тому перед великим святом Різдва Ісуса Христа ми так само готуємося до нього через духовно-аскетичні вправи стриманості від певних видів їжі і моральним удосконаленням”.
Які обмеження передбачає піст
“Я хотів би, щоб ми завжди пам’ятали, як виконати піст. Тому обмеження в їжі, тобто в тілесній частині посту, є в грубій м’ясній їжі, яка важко перетравлюється, для того, щоб звільнити трошки свій організм від перенасичення і поборотися зі своїми бажаннями. Тому що піст — це боротьба з бажаннями.
Він поділяється на дві частини. У нас є природні потреби, а є неприродні пристрасті. Природні потреби — тут є свій девіз. Він стосується золотої середини, ми маємо налагодити необхідність їжі, яка треба для функціонування, життя, виконання наших обов’язків, і забрати пересичення. І так само забрати недоїдання, щоб не ввести себе у хворобу і не висушити своє тіло.
В сні людина покликана вибрати для себе ту необхідну кількість сну, відносно свого віку і здоров’я, щоби це відповідало і повертало її здоров’я для нормального функціонування. Так в природних потребах нам треба навести золоту середину. Таким чином навіть тілесний організм починає звільнятися від певних залежностей.
А от в духовному є пристрасті, і навіть пристрасті тіла. З ними боремося як з сепаратистами, з ними не можна дружити і їх треба брати в полон. Хочемо чи не хочемо, ми виявимо в собі певні недоліки. Хтось буде голодний, почне сваритись, нервуватись і так далі. Почнуться певні “військові дії” цих, в яких нам треба бути дуже пильними. Тому що піст перекладається як “пильність”.
Якщо ми побачили в собі вираження до чогось, що несумісне з нами, ми зірвалися, побачили неадекватну поведінку в собі — ми маємо відразу взяти її на приціл і взяти в полон молитвою. Після того закрити розкаянням у клітці, а потім разом з тою кліткою принести до храму на сповідь і віддати відповідним ангельським органам, щоб звільнитися від того. Таким чином піст у нас набуває визвольного характеру, як визвольна війна для кожної душі”.
Кому можна не дотримуватися посту
“Тим, хто і так ослаблений, тобто хто має якісь хвороби, або старші чи немічні. Кому лікарі скажуть не постити — той має не постити. Для них піст — це виконання вказівок лікарів, які їх лікують. Також люди похилого віку, яким необхідно підтримувати свої сили. Піст має таку серцевинну мету — підкорити тіло душі і правді, а душу підкорити духові, тобто самому господарю, а самий дух підкорити Богові — це називається щастя”.
Як віряни ставляться до переходу ПЦУ на новоюліанський календар
“Спокійно і з довірою. Той самий піст, те саме християнське життя, ті самі правила євангельські, та сама радість в виконанні волі Божої. Нічого не змінилось, єдине, що змінилося — тільки дати. І вже не буде плутанини, коли ми святкували Старий новий рік, вже будемо святкувати один рік і молитися спокійно без всяких зайвих розмов.
Немає тут ніякого упередження, від цього духовність не змінюється, тому що ми святкуємо саму подію Різдва Христового. Піст призначений для того, щоб ми виявили в собі нелюбов, її викрили, викинули, намагалися її побороти з допомогою донора нашого Ісуса Христа, бо піст неможливий без покаяння. Піст повинен бути пов’язаний із сповіддю, із причастям. Піст заради Христа — це вічна справа, це цінність”.
