У день свята Собору архістратига Михаїла та інших небесних сил безплотних, 8 листопада 2023 року, Блаженнійший Митрополит Київський і всієї України Епіфаній очолив Божественну літургію у кафедральному Свято-Михайлівському Золотоверхому соборі, який сьогодні відзначає престольне свято.
Про це пише пресслужба ПЦУ.
Предстоятелю автокефальної Української Православної Церкви співслужили митрополит Львівський і Сокальський Димитрій, митрополит Сімферопольський і Кримський Климент, митрополит Полтавський і Кременчуцький Федір, архієпископ Яготинський Олександр, архієпископ Чернівецький і Кіцманський Онуфрій, архієпископ Луганський і Старобільський Лаврентій, архієпископ Вишгородський Агапіт, єпископ Ужгородський і Хустський Кирил, єпископ Білогородський Іоан, єпископ Запорізький і Мелітопольський Фотій, єпископ Херсонський і Каховський Борис, єпископ Донецький і Слов’янський Сава, єпископ Рівненський і Сарненський Гавриїл, єпископ Херсонський і Таврійський Никодим, всечесна братія Золотоверхої обителі та численне запрошене духовенство.
Після читання Євангелія Його Блаженство возніс особливу молитву до Господа в час, коли Батьківщина в небезпеці.
Також під час відправи лунали молитовні прохання за воїнів, які захищають Україну, за владу і наш народ та за спокій душ усіх полеглих оборонців Батьківщини і мирних жителів, які загинули під час війни.
Наприкінці відправи Предстоятель звернувся до нового співбрата єпископа Арсенія з настановчим словом та вручив йому архієрейський жезл.
«Преосвященний єпископе Арсеніє, улюблений у Христі брате!
Сьогодні, у свято собору Архистратига Михаїла та інших небесних сил безплотних, за покликанням Божим і за обранням Священного Синоду помісної Православної Церкви України відбулося рукоположення тебе на служіння єпископське. Віднині ти долучаєшся до собору ієрархів Єдиної, Святої, Соборної і Апостольської Церкви як спадкоємець благодаті, наступник високого та відповідального архіпастирського служіння, проповідник істини, наставник у вірі, приклад у побожному житті.
Таким є покликання кожного єпископа – бути зразком для інших, пастирем добрим, духовним отцем для довірених його управлінню священників, ченців та мирян. Але чимало з тих, хто прагне бути єпископами, приваблюються не цими чеснотами, але владою, яку дає це служіння, зовнішньою пошаною, якою воно оточене. Приваблюються зовнішніми відзнаками сану єпископського та іншими речами, які мають лише тимчасове значення і стосуються лише світу цього.
Єпископ – не князь, але служитель. Прекрасні ризи він вдягає для служіння Богові, як нагадування про одежу весільну, яку мали вдягнути покликані на свято. Але сутність його життя не повинна змінюватися: він має залишатися ченцем, риза якого – проста, і служіння якого – в смиренні.
Єпископ отримує владу для управління, але разом з цією владою він отримує і велику відповідальність. Бо за доручених його піклуванню священників, ченців та вірних він дасть відповідь перед Самим Богом. Єпископ має повагу, як служитель Божий, але йому слід багато потрудитися, щоби ця повага стосувалася не лише його сану, але була також і заслуженим плодом його власних добрих діл.
Ти, улюблений у Христі брате, покликаний до служіння вікарного єпископа, отже ти будеш трудитися, як помічник Предстоятеля в управлінні. Однак від цього твоя відповідальність не зменшується і ти повинен ревно дбати про те, щоби виголос «Достойний!», «Аксіос!», який лунає цього дня щодо тебе, як визнаного гідним нести служіння єпископа, наповнювався повсякденним змістом молитви, богослужіння і добрих діл.
Вчора ти перед собором ієрархів, перед духовенством, братією цієї обителі та вірними сповідав свою віру і ті думки, з якими ти приступаєш до нової праці. Також сьогодні перед богослужінням ти засвідчив перед представниками повноти Помісної Церкви свою православну віру, свою відданість канонічному порядку та соборному устрою Церкви. Пам’ятай все те, що ти засвідчив перед нами, бо обіцянку твою чують не лише люди, але і Сам Глава Церкви – Христос.
Твій попередній життєвий шлях готував тебе до цього служіння. І хоча ти визнаєш себе немічним та усвідомлюєш складність довіреної тобі праці, однак ти маєш вже і досвід служіння, і навички успішної роботи, які також будуть тобі в нагоді.
Радіємо сьогодні разом з тобою, бо з цієї святої обителі та зі стін цієї духовної школи ти вийшов трудитися на ниві Христовій. І ось знову, за покликом Церкви, ти став посеред близького твоєму серцю храму, щоби тут розпочати нове для тебе служіння.
Собор ієрархів та представники повноти всієї нашої Церкви молитовно бажають тобі успіху в праці. Як ти розбудовував дотепер довірену твоєму керуванню обитель у Богуславі, успішно трудився – так само, і ще більше, ревно трудись, і тоді отримаєш правдиву похвалу від Бога та нев’янучий вінець слави.
На цьому шляху тобі постійно траплятимуться перешкоди, тягар на твоїх плечах часом відчуватиметься як аж надто важкий. Але в час випробувань і скорботи згадуй, що ти ніколи не самотній у праці. З тобою – Господь і Його Свята Церква, з тобою молитовне заступництво святих. Покладайся на милість Божу і довіряй себе Господу, і надія та уповання твої не будуть осоромлені.
А як видимий знак опори в служінні прийми цей пастирський жезл, на вершині якого – хрест і змії мідні, що символізують собою хресну жертву і воскресіння Спасителя, Його страждання і Його перемогу над дияволом. Як ти рукою спиратимешся на цей жезл, так само духом своїм спирайся на ці істини віри – і служіння твоє буде плідним, а завершення його – славним.
Тож візьми в руки цей жезл служіння і від поданої тобі в таїнстві благодаті благослови, як архіпастир, народ Божий, який разом з нами молився за тебе.
Амінь», – сказав Блаженнійший владика.
Завершилося урочисте богослужіння молебнем до святого Архістратига Божого Михаїла.
Біографічна довідка:
Єпископ Богуславський Арсеній (в миру Пожарний Дмитро Віталійович) народився 7 листопада 1987 року в місті Ковелі Волинської області в сім’ї робітників.
У 1994 році пішов у загальноосвітню середню школу №13 міста Ковеля. У 1997 році вступив до Ковельської міської гімназії, яку закінчив у 2004 році. У 2004 році вступив до Київської духовної семінарії.
З 2004 по 2007 рік ніс послух іподиякона в архієпископа Переяслав–Хмельницького Димитрія, ректора КПБА.
29 березня 2007 року архієпископом Переяслав–Хмельницьким Димитрієм пострижений в чернецтво у Свято-Михайлівському Золотоверхому чоловічому монастирі з іменем Арсеній на честь святителя Арсенія, митрополита Ростовського.
1 квітня 2007 року, у свято Входу Господнього в Єрусалим, у Свято-Володимирському кафедральному соборі міста Києва Святійшим Патріархом Філаретом рукоположений в сан ієродиякона.
З березня 2008 року, з благословення Преосвященного архієпископа Димитрія, намісника обителі, ніс послух завідуючого монастирською канцелярією, а також редактора офіційного сайту Києво-Михайлівського Золотоверхого монастиря.
У червні 2009 року закінчив Київську православну богословську академію, успішно захистив магістерську роботу на тему «Дух і плоть в християнському світогляді» та отримав диплом магістра богослів’я.
16 листопада 2009 року призначений благочинним Києво-Михайлівського Золотоверхого монастиря.
5 травня 2010 року за заслуги з відродження духовності в Україні та утвердження Помісної Української Православної Церкви нагороджений Орденом Святого Архістратига Михаїла.
9 червня 2010 року за Божественною літургією в академічному храмі святого апостола і євангеліста Іоана Богослова рукоположений Святійшим Патріархом Філаретом в сан ієромонаха.
16 червня 2010 року призначений намісником Свято-Миколаївського чоловічого монастиря міста Богуслав Київської єпархії.
18 квітня 2011 року до дня Святої Пасхи возведений в сан ігумена.
22 травня 2019 року Блаженнійшим Митрополитом Епіфанієм піднесений до сану архімандрита.
7 листопада 2023 року рішенням Священного Синоду Православної Церкви України обраний єпископом Богуславським, вікарієм Київської єпархії.
Ввечері 7 листопада після Всенічного бдіння звершено чин наречення архімандрита Арсенія (Пожарного) на єпископа.
8 листопада, у день Собору архістратига Михаїла та інших Небесних сил безплотних, рукоположений на єпископа Богуславського Блаженнійшим Митрополитом Київським і всієї України Епіфанієм у співслужінні сонму єпископів.
