5 листопада у Ставропігії Вселенського Патріархату в Україні – Андріївському храмі Екзарх Вселенського Патріарха єпископ Команський Михаїл звершив Божественну Літургію.
Під час богослужіння були піднесені заупокійні прохання до Бога за полеглих воїнів ЗСУ та мирних жителів, вбитих загарбниками, повідомляє Місія «Ставропігія Вселенського Патріархату в Україні».
У своїй проповіді в неділю, 5 листопада, єпископ Михаїл, очільник Ставропігії Вселенського Патріархату в Україні, підкреслив важливість простоти в житті християнина.
“Євангеліє завжди одне, і воно не ставить цензу по освіті, по знанню мов, по громадянству, по віку, по епосі в яку воно проповідується,” – сказав єпископ Михаїл. “Одна з основних його властивостей – це простота.”
Він звернув увагу на притчу про багатія і Лазаря, в якій багатий чоловік був надміру захоплений своїми земними багатствами та в результаті, потрапив в пекло. Бідний чоловік, навпаки, був простим і смиренним, і, в результаті, потрапив в рай.
“Бог є простий. Все Євангеліє є просте” – сказав єпископ Михаїл. “Бути простими, як це важко в усьому. В побуті. Не означає, що треба відкидати все що нам Господь дає і йти в ліс, в пустелі. Це монаша справа в ідеалі. Але тим, що Господь нам дає, користуватися з простотою, з розумною простотою”.
Єпископ Михаїл також закликав вірян не гнатися за матеріальними благами, а зосередитися на духовному зростанні. “Коли ми поводимося просто з вірою в Господа, тоді і життя наше буде радісним,” – підсумував він.
Повний текст проповіді:
“В ім’я Отця і Сина і Святого Духа. Дорогі друзі, ми з вами постійно чуємо притчі Господні. Вони всі схожі в тому, що вони дають нам якусь науку, як ми з вами неодноразово зазначали, коли Господь хоче розповісти якісь моральні настанови і подається в таких простих прикладах, щоб людина навіть яка не писемна, не грамотна, щоб вона могла це зрозуміти.
Зрозуміємо, що Євангеліє воно не ставить цензу по освіті, по знанню мов, по громадянству, по віку, по епосі в яку воно проповідується. Євангеліє завжди одне. І одною з основних його властивостей, які притаманні, зокрема, і притчами, які Господь нам розповідає – це є простота.
От в цій притчі ми читаємо про двох людей. Один був багатий, один був бідний. Один розкошував і бенкетував все життя, другий страждав. Саме по собі багатство не є поганим, так і бідність не є святістю. Але ми бачимо що цей багатий чоловік ім’я якого ми навіть не знаємо, він не просто бенкетував, він не був простою людиною, він надихався тим, пишався, був гордий з того, який він і відповідно жив лише своїми потребами, своїми забаганками, не звертаючи уваги на інше.
Так ось, одною, можна сказати, з чеснот, якої нас вчить Євангеліє – це простота. Божа природа вона є проста, не складна. Бог є простий. Все Євангеліє є просте. Знову ж таки, вертаючись на початок, ми з вами згадуємо, що його розуміють і бідні, і багаті і освідчені і неписемні, люди будь-якого віку, окрім немовлят звісно, будь-якої народності, будь-якої мови. Воно однакове для всіх. Воно не ставить цензу по освіті. Всі християни від вищої ієрархії до мирян, знають одне й те ж Євангеліє.
Не дарма, колись, в перші віки християнстві існували такі секти гностиків, які думали, що тільки якимось таємними містичними знаннями можна спастися. Не просто читаючи Святе Писання і живучи по ньому, а вишукуючи якісь таємні, містичні знання. Ні. Боже слово, святе Євангеліє це простий Божий заклик звернений до кожного з нас, щоби ми у простоті, саме у простоті, наближалися до Бога, ставали ближчими до Нього. І це постійно проходить рефреном через весь євангельський текст.
Згадаймо як Господь каже: “Хай буде слово ваше так – так, ні – ні, а все що решта, то від лукавого”. Заклик святого письма: “Будьте прості як голуби, але мудрі як змії”.
Бути простими, як це важко в усьому. В побуті. Не означає, що треба відкидати все що нам Господь дає і йти в ліс, в пустелі. Це монаша справа в ідеалі. Але тим, що Господь нам дає, користуватися з простотою, з розумною простотою. Це наша з вами заслуга. Знову ж таки. Простоту можна перенести на спілкування між людьми, коли люди спілкуються поважаючи один одного, як образ Божий, як Боже творіння за яке Господь розіпʼявся. Це також допомагає виправити людські взаємовідносини. Але коли людина користується навіть простотою ухиляючися в крайнощі, то простота перестає бути чеснотою. Вона стає нахабством, хамством, вседозволеністю. І недарма другою основною заповіддю, яку сказав Господь, на якій базується все Святе Писання: “Полюби ближнього, як самого себе”. Тим самим Господь поклав обмеження і навіть і тій простоті, щоби ми спілкуючись один з одним, не перетинали свавіллям свободу іншої людини. Їй дозволяли бути такою ж само простою в спілкуванні з нами. Не пихаючися і не зневажаючи людину через те, що можливо вона має меншу освіту, чи вона не має таких статків як ми, чи вона живе не в такому будинку як ми, чи вона не має таких знайомих як ми. От коли ми до всього цього, що ми набули в житті, ставимося просто, відповідно і навіть наші взаємовідносини взаємини з іншими людьми стають простими і радісними.
Коли ми не міряємо людину по тому, що вона досягла, де вона працює, яке місце вона займає. Коли ми спілкуємося з людиною, як з людиною, просто, по-євангельськи, то і життя наше наповнюється радістю, від того спілкування.
Отже, дорогі мої, коли ми читаємо Священне писання звертаємо на такі аспекти увагу, тому що, знову ж таки, Євангеліє є беззаперечний еталон, який підходить для абсолютно всіх. Для царів, для жебраків, для будь-кого. Абсолютний еталон стандартний для всіх. І слідуючи отій простоті, яку проповідує Євангеліє, наближатимемося до Бога, наслідуватимемо Христа. Звернімо увагу, Господь завжди говорив з усіма просто. Навіть часом занадто різко, але в цьому була потреба. Він ніколи не тремтів перед первосвященниками, перед начальниками, перед царями. Він говорив з ними як з простими людьми, іноді трошки суворо, для того щоб схаменути їх. Але оцю Божу простоту і ми повинні наслідувати. Не дивлячись на особистості, не дивлячись на статки, маєтки, чи будь там що. Попросімо в Господа, щоб оця Євангельська простота, яку проповідував Він, яку проповідували апостоли, проникнула в наше життя, в усіх аспектах. Набагато буде простіше нам і в спілкуванні між собою, і навіть в побуті. Коли ми поводимося просто з вірою в Господа, тоді і життя наше буде радісним. Амінь.
