Сьогодні перед «церковним законодавством» стоїть, та й стояли раніше, дві мети, пише Катерина Щоткіна у статті ZN.UA «Що забороняє «закон про заборону УПЦ МП»?».
«Перша — зовнішньополітична: зменшити (бажано до нуля) можливість впливу РФ в Україні через церковні канали. Пропаганда «русского міра», претензії на Україну як «свою територію» (хоч «канонічну», хоч «історичну»), міф про «Триєдину Святу Русь» та інша маячня не мають отруювати свідомість українських громадян», – пише Щоткіна.
Другою проблемою вона називає внутрішню українську політику, пов’язана з переділом церковного майна. За словами авторки, склалася ситуація, за якої вилучення й розподіл храмів витіснили в якусь сіру зону, де не діють закони, ні Божі, ні земні.
За словами Щоткіної, у законодавців фактично було (і є) два шляхи. Або вживати кардинальних заходів і реально заборонити церкві що в єдності з Московським патріархатом діяти на території України (хоча б на час повномасштабної війни). Або взагалі не порушувати «церковного питання» на законодавчому рівні й покластися на політичну еволюцію суспільства — на те, що проблема Моспатріархату в Україні колись відсохне сама собою.
«Це, звісно, майже сарказм. Жоден політик не може оминути таку хайпову тему, як розділене українське православ’я. Ось і в нинішньої «законодавчої ініціативи» є наразі один-єдиний зримий і легко прогнозований результат — нова хвиля хайпу. Один із проросійських церковних каналів виступив із величезним заголовком: «В Україні знову розіп’яли Христа». Патріарх Кіріл укотре поспішив звернутися до всього прогресивного людства з проханням захистити українську церкву від «гонінь», – підсумувала авторка.
Верховна Рада ухвалила за основу законопроєкт № 8371 «Про внесення змін до деяких законів України щодо діяльності в Україні релігійних організацій», який як вважалося, мав би заборонити діяльність УПЦ (МП). Однак, за словами Щоткіної, редакція документа, ухваленого за основу, насправді не надто впливає на діяльність Московського патріархату в Україні.
