Священник ПЦУ із окупованого Маріуполя Володимир Коськін розповів про свою долю після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну.
Панотець з дружиною та сином ховалися від обстрілів у школі №26 у Маріуполі, де переховувалися 200 мешканців міста, в тому числі 80 дітей. Згодом їм вдалося евакуюватися до Дніпра. У перші дні в Дніпрі отець Володимир отримав фотографію своєї дев’ятиповерхівки, в якій вигоріли всі під’їзди. Вона виглядає як порожня бетонна коробка, повідомляє zn.ua
Проте доля рідного міста важко вразила священника. Осколковим пораненням вбито маму отця Володимира, а храм на честь Пантелеймона Цілителя, збудований зусиллями отця Володимира, знищили російські бомби.
«Ми не повернемося! Дому нема. Храму нема. Мені немає куди повертатись. Я не зможу ментально бути там. Не треба казати про повернення чи відбудову міста. Пробачте, але я не повернусь. І це для моєї родини аксіома! Крапка, й це не підлягає обговоренню ні з ким. Для мене ніколи не буде в цьому питанні авторитетної думки. Єдине, для чого я тимчасово повернуся, — відспівати маму, обійняти пагорб її могили й узяти хоча б камінець із місця її загибелі. Для мене це — Святиня, яку я заповім укласти в свої долоні перед смертю», – говорить він.
Попри втрати, Коськін не втрачає віру. Він переконаний, що Бог з ним, а дух маріупольців незламний. Сьогодні священник продовжує своє служіння в Києві.
Нагадаємо, на Волині парафія села Піща приєдналася до ПЦУ. Також Епіфаній зустрівся із священником, який разом з громадами доєднався до ПЦУ.
