Набирає обертів конфлікт російської церкви із Болгарією. Нагадаємо, що нещодавно болгарська влада депортувала із країни очільника російського церковного подвір’я архімандрита Васіана Змєєва, його секретаря протоієрея Євгена Пальчука та працівника подвір’я В. Бонько. Причиною їх депортації стало – звинувачення у шпіонажі на користь російської федерації, що в Болгарії оцінили як загрозу національній безпеці.
Такі дії болгарської сторони неабияк розлютили московську дипломатію, яка першою почала бити в набат, а також і московську патріархію, яка практично відразу висловила ноту протесту. Згодом, особисто очільник рпц, патріарх Кіріл Гундяєв, надіслав листа главі Болгарської Церкви, в якому висловив своє невдоволення з цього приводу.
У свою чергу сам Болгарський Патріарх Неофіт через декілька днів після інциденту призначив для служіння у російському подвір’ї болгарських кліриків, які упродовж тривалого часу і так звершували там своє служіння, знаходячись при цьому в юрисдикції Болгарської Церкви. Про це рішення Патріарх Неофіт повідомив Гундяєва у персональному листі. Це ж рішення було підтримано і Болгарським Синодом.
Проте у москві виступили проти таких дій Болгарського Патріарха, заявивши, що призначати кліриків на подвір’я може лише московський патріарх. Наразі ж храм святого Миколая, який і являє російське подвір’я, залишається закритим для прихожан, а богослужіння в ньому не звершуються. Сам же храм належить російському посольству в Болгарії.
Днями до цієї епопеї долучився і російський синод, який останньому на своєму засіданні висловив «категоричний протест» щодо виселення з країни російських шпигунів у рясах. Водночас синодали не стали відстоювати своїх депортованих підопічних, а призначили на болгарське подвір’я нового очільника. Ним став клірик Віденської та Австрійської єпархії протоієрей Володимир Тищук.
Призначення російського церковника, який служив у Європі, а не в самій росії – невипадкове. Адже як ми зазначали у нашій попередній публікації жодного нового представника з москви чи іншого міста росії, після такого голослівного випадку, до Болгарії попросту не впустили б. Утім від зміни обличь – обов’язки не змінюються. І тому не важко здогадатись, що на нового керівника подвір’я покладені ті ж самі повноваження, а саме шпигунство на користь росії і поширення в Болгарії ідеології «руського міра». Чи зможе він потрапити до Болгарії – побачимо згодом.
А поки що повернемось до його попередника архімандрита Васіана Змєєва. Той же Синод благословив йому тепер шпигувати в Єрусалимі, де він буде очолювати Російську духовну місію.
Таке призначення на фоні останніх подій в Ізраїлі викликає неабиякий інтерес. На перший погляд здається що воно є або покаранням, або засланням. Погодьтесь переїхати з сонячної і мирної Болгарії до воюючого Ізраїлю, та й ще в час загострення конфлікту – недуже привабливо. Проте таке призначення на фоні того, що ту ж росію вважають однією із зацікавлених сторін війни, виглядає не як простий збіг обставин. Імовірно, що перед невдалим російським шпигуном в рясі поставлені нові завдання задля «росії-матушкі», але вже в Ізраїлі.
Водночас зміна керівника російської духовної місії в Єрусалимі відбулась після нещодавніх заяв Єрусалимського Патріарха Феофіла про готовність бути посередником у мирному вирішенні війни в України, а також спірних питань в світовому православ’ї. Утім такі ініціативи, зважаючи на ту ж саму нову і гарячу фазу війни в Ізраїлі, будуть призупинені і відкладені у довгий ящик. Принаймні до часу завершення цієї активної фази. Адже шукати мирні шляхи вирішення війни в Україні і бути посередником, коли ти сам живеш у воюючій країні – це нонсенс і абсурд. Ну і цілком очевидно, що Єрусалимському Патріарху зараз не до того, аби збирати Аман 2.0 у догоду москві.
Допоки ж будемо спостерігати за тим, як розвиватимуться події в Болгарії та Єрусалимі. Від їх позитивного чи негативного розвитку буде залежати положення російської церкви на міжправославній світовій арені, де зараз церковна москва перебуває в аутсайдерах.
