1 жовтня у Ставропігії Вселенського Патріархату в Україні – Андріївському храмі Екзарх Вселенського Патріарха єпископ Команський Михаїл звершив Божественну Літургію.
Під час богослужіння були піднесені заупокійні прохання до Бога за полеглих воїнів ЗСУ та мирних жителів, вбитих загарбниками.
Про це повідомляє Місія Ставропігія Вселенського Патрархату в Україні.
Єпископ Команський Михаїл виголосив проповідь, пояснивши Євангельську історію про жінку-хананеянку, яка звернулася до Ісуса Христа за допомогою для своєї біснуватої дочки. У проповіді єпископ Михаїл наголосив на двох важливих аспектах цієї історії:
– Любов Божа до всіх людей, незалежно від їхньої національності чи релігії. Ісус не відкинув жінку-хананеянку, попри те, що вона була язичницею. Це показує, що Бог любить усіх людей, незалежно від їхнього соціального статусу чи віри.
– Важливість невідступної молитви. Жінка-хананеянка не здалася, навіть коли Господь спершу відповів їй відмовою. Вона продовжувала просити, і врешті-решт її молитва була почута.
У своїй проповіді єпископ Михаїл також наголосив на тому, що жінка-хананеянка не ображалася на Ісуса, коли він порівняв її з цуценям. Вона розуміла, що Ісус говорив це не до неї, а до тих, хто вважав себе обраними. Ця подія показує, що Господь чекає на всіх, хто звертається до Нього з молитвою, незалежно від їхньої національності, релігії чи соціального статусу.
“Вона могла образитися коли він порівняв її з цуценям, – розповів єпископ Михаїл. – Мовляв “недобре взяти хліб від дітей і кинути собакам”. Він по суті назвав її собакою. Могла образитися і сказати, “Що то за такий проповідник, хіба то Син Божий, Який так дозволяє собі поводитися з людьми”. Але Господь це говорив не до неї, а говорив до тих які вважали себе обраними, гіднішими за інших бути наслідниками божественних обітниць і божественних благ. А ця подія саме і показує нам, що Господь чекає всіх, що Господь завжди прислухається до всіх. А приклад жінки хананеянки надихає нас бути невідступними у своїх зверненнях до Бога”, – пояснив архієрей
Екзарх Вселенського патріарха єпископ Команський Михаїл закликав вірян наслідувати приклад жінки-хананеянки і невідступно звертатися до Бога в молитвах, навіть у найскладніших ситуаціях. Він також зазначив, що приклад цієї жінки є особливо актуальним для України, яка зараз переживає війну.
«Ось уже два роки наша країна з вами, наш народ, звертається до Бога з проханням про допомогу, щоби скоріше закінчилася ця війна, щоби скоріше Україна перемогла загарбників, які вторглися до нас, які вбивають наших людей. І подивімося, от як ретроспективно, історично, в перші дні війни всі думали, що буде жах, що нічого не вдієш. Всі були в такому заціпенінні, в шокові, як таке могло статися. Але люди згуртувалися. Люди звернулися до Бога не тільки в молитві за збереження народу, але й з молитвою про допомогу в боротьбі з ворогом. І що ми бачимо? Ось уже другий рік Україна стоїть, народ стоїть.
Тобто в тому так само, в безнадійному випадку, коли вже здавалося б нічого не можна вдіяти сила духу людського, сила молитви в звертанні до Бога, допомагає вистояти.
Це стосується і нашого приватного життя. Ясно що в нашому житті всяко буває, бувають добрі дні, бувають недобрі дні. Бувають погані обставини. Але коли ми навіть найгірші обставини нашого життя проходимо з надією до в Бога, з вірою в Нього, з молитвою до Нього і Він нас почує, Він зверне на нас увагу, завжди поможе.
Знову ж таки можливо, не так, як ми хочемо. Можливо не в такий спосіб саме як ми це собі уявляємо. Але згадаймо завжди в такі моменти оту жінку, яка невідступно слідувала за Ним і кричала. Їй було не соромно, що можливо її вважали божевільною, чи несповна розуму. Учні можливо так і вважали, казали: “Відпусти, бо вже іде і кричить”.
Отже, дорогі друзі пам’ятаймо цей випадок, коли немає вже сил, коли немає вже надії, коли руки вже опускаються і здається вже життя наше немає, чи сенсу, чи немає подальшого розвитку, пам’ятаємо цю жінку хананеянку, яка йшла за Господом. Пам’ятаємо її слова, її надію, її біль, який вона Йому висловила, а головне пам’ятаємо що Він не посоромив її, не відкинув її, а прислухався і виконав те що вона просила. Ба більше того, Він її похвалив, каже: “О жінко яка велика віра твоя. Хай буде тобі так, як ти хочеш”», – розповів під час проповіді єпископ Михаїл.
