З 1 вересня віряни Православної церкви України та Української греко-католицької церкви відзначають християнські свята по-новому. Українські конфесії перейшли з григоріанського на новоюліанський календар.
Про те, як відбувається перехід на новий календар на Волині, як реагують на нововведення парафіяни й чому ці зміни важливі для українських церков розповів Еспресо.Захід голова пресслужби Волинської єпархії ПЦУ протоєрей Віталій Собко.
Чи були якісь організаційні труднощі після того, як Синод ухвалив рішення про перехід на новий календар?
Річ у тому, що рішення, яке ухвалив Синод, не було для священнослужителів, та й парафіян, чимось неочікуваним. Це тривалий процес, до якого йшли вже давно, а рішення Синоду й Помісного собору – просто підсумкові кроки, які зафіксували цей факт. Тому я не спостерігаю організаційних труднощів. Віднині церква житиме за новим календарем.
Рішення про той чи інший календар залишили на вибір кожній окремій громаді. Чи маєте інформацію, скільки громад ПЦУ на Волині перейдуть на новоюліанський календар уже 1 вересня, а скільки вирішили залишитися на юліанському?
У Волинській єпархії, де приблизно 350 парафій, на сьогодні до управління єпархії не приходило жодного протоколу парафіяльних зборів про те, що якась парафія проголосувала, щоб залишитися на старому календарі. Це означає, що 1 вересня єпархія у повному складі розпочне жити за новоюліанським календарем.
Ви спілкуєтеся з парафіянами ПЦУ. Наскільки вони готові до таких змін?
Повністю це зрозуміти та зробити якісь висновки можна буде тільки тоді, коли почне діяти новий календар і ми почнемо реально відзначати всі свята, як належить за новим стилем. У розмовах – готові всі.
Ми припускаємо, що не всі ще до кінця усвідомлюють наслідки переходу і в процесі будуть стикатися з тим, що щось змінилось. Це очікувано, адже інакше й бути не може. Люди звикнуть. Календарна реформа – це не процес одного дня.
А немає побоювань, що громадам, які вагаються, чи переходити від УПЦ МП до ПЦУ, питання календаря стане додатковим аргументом? Мовляв, так звикли, тому залишаємось у своїй церкві зі старим календарем…
Побоювання було одним з аргументів проти. Звичайно, що обговорювали та зважували всі “за” і “проти”. Але в нашій церкві до календарної реформи підійшли доволі зважено й помірковано, дозволили залишитись на старому стилі без обмеження в часі. Це вже свідчить, що є можливість врахувати думки всіх, і хто не готовий жити за новим стилем, може залишитися на старому. У тому числі це стосується громад, які перейшли чи готуються перейти й вийти з московського патріархату та приєднатися до Православної церкви України. Якщо для них будуть надто великі зміни – зміна юрисдикції та зміна календаря водночас, то вони своїм рішенням можуть залишатись на юліанському календарі.
Не знаю, чи ви чули, але у Свято-Троїцькому чоловічому монастирі ПЦУ у селі Баня-Береза Косівського району ченці навідріз відмовилися від переходу, писали, що це намагання “затягнути православних у нову унію”. Наскільки різкими є дискусії всередині ПЦУ з цього приводу?
Статистика стане очевидною уже з першого вересня, а ті випадки, про які говорили в інформаційному просторі, про те, що хтось хоче залишитись, – то вони можуть залишатися. Жодних проблем. Рішенням Помісного собору передбачено, якщо є більшість громади з парафії чи монастиря, які вважають за потрібне залишитися на старому стилі чи мають аргументи свої, проблем зовсім немає.
Яких позитивних результатів від переходу на новоюліанський календар ви очікуєте?
Тепер ми будемо жити за точнішим астрономічним календарем і не будемо думати над тим, що наше святкування (особливо йдеться про Різдво) в стані постійного обговорення. Зміщення подій і дат відбуватиметься через неточність юліанського календаря. Це головний аргумент і очікування, що будемо жити за календарем, який є науково й астрономічно досконалішим. Також позитив у тому, що долучаємось до спільноти, яка живе за цим календарем. Це теж дає відчуття єдності. Відходимо від тих православних спільнот, які перебувають в орбіті Московії. Ми зробили важливий крок і відійшли від Московії ще в тому числі й у календарному питанні. Особливо ці настрої актуальні з наближенням Різдва Христового. Буде відчуття, що ми дійсно святкуємо з усіма християнами, не лише православними, а й з католиками. Це дуже радісно, що так нарешті буде.
