Нещодавно на російському порталі «РІА «Новості»» опубліковано інтерв’ю митрополита РПЦ Іларіона Алфєєва. Його левову частку було присвячено горезвісному документу Біблійно-богословської комісії московського Патріархату «Про спотворення православного вчення про Церкву в діяннях Константинопольського Патріархату та виступах його представників».
Зокрема, Алфєєв розповів про передумови написання, процес підготовки і майбутні перспективи цього документу. Так, за словами єрарха, ідея написати цей документ народилась відразу після так званого «вторгнення Константинопольського Патріарха Варфоломія в Україну та легалізації українського розколу у 2018 році». Її автором був особисто очільник рпц патріарх Кіріл Гундяєв. Власне саме він і доручив згаданій комісії його підготовку.
Для цього, як розповідає Іларіон, було зібрано висловлювання «константинопольських ієрархів, їх прибічників та противників». Всього ж таких цитат назбирали аж на 150 сторінок. Скорочену версію цього доробку спочатку погодив пленум комісії, а згодом і сам Гундяєв вніс до нього свої корективи.
Далі текст мав розглянути і затвердити Архієрейський Собор рпц. Проте такий Собор, як зазначає сам Іларіон, переносився спочатку через складну «епідеміологічну, а потім і міжнародну ситуацію». Тому врешті-решт його було вирішено апробувати на нещодавній архієрейській нараді, яка його і схвалила. Утім сам Алфєєв визнає, що це схвалення немає ніякої канонічної сили, як і сама архієрейська нарада.
«Формально документ має статус схваленого Архієрейською Нарадою. Архієрейська Нарада – це не орган управління Церквою. І тому текст має бути схвалений Священним Синодом, а потім, як і всі діяння Синоду, Архієрейським Собором» – пояснив Іларіон. Проте на його ж думку, не зважаючи на його «формальне» схвалення і необхідність затвердження Синодом і Собором, цей текст має статус офіційного документу рпц, адже він опублікований на сайті московського патріархату. Як бачимо навіть сам автор до кінця не розуміє статус свого твору. Така лукава гра слів митрополита лише вкотре підтверджує всю ущербність згаданого тексту, який нібито і формальний, а нібито і офіційний.
Увесь цей невизначений текст, за словами Алфєєва, рпц планує перекласти іншими мовами та «офіційно надіслати його Помісним Православним Церквам світу». Це обумовлено тим, що «не всі і не завжди знають, чому москва не погоджується з Константинополем з тих чи інших питань».
Утім як слідує з того ж інтерв’ю, написаний цей документ не просто для роз’яснення позиції, але і для звинувачення Константинополя у єресі, тобто бажанні встановити владу у Православній Церкві, на кшталт Папи Римського у Католицькій Церкві. На запитання про те чи стане цей текст підставою для соборного визнання Патріарха Варфоломія розкольником або єретиком, що провокує розкол, Іларіон не дав чіткої відповіді, а залишив це на розсуд «церковного священноначалія».
Не зрозуміло також і те, коли саме цей текст буде розповсюджений по світу, після його схвалення Синодом чи Собором. Утім самий Собор збереться не скоро. Принаймні такий висновок можна зробити із наступних слів Іларіона, в яких він відкидає проведення такого зібрання не у москві, а на нейтральній, зокрема на його ж кафедрі у Будапешті.
Як пояснив Алфєєв як сама його «єпархія не здатна організувати такий захід», так і російським єпископам добратись до Угорщини буде дорогим задоволенням. Адже самому Іларіону переїзд із Будапешту до Москви, через Стамбул обійшовся у 4000 євро. «За таких розцінок на авіаквитки для деяких архієреїв важко або навіть неможливо прибути або з далекого зарубіжжя до Росії, або з Росії до далекого зарубіжжя» – пояснив митрополит.
Ця нібито незначна деталь, про не можливість зібрання Архієрейського Собору, через економічні чи якісь інші причини, вкотре вказує на слабкість московської патріархії. Як церковна москва може скликати Всеправославний Собор, як що їй не під силу організувати власний архієрейський? Закономірно, що будь-які заяви про організацію такого зібрання, за словом церковного класика, лише «простий пшик». Та й прийти на таке ефемерне зібрання з документом невизначеного статусу, або хоча б поширити його по світу – лише зганьбить російську церкву на світовій арені і неодмінно призведе до фатальної поразки.
Текст Духовного Фронту України
