Прем’єр-міністр Швеції Ульф Крістерссон на тлі невдоволення мусульман через напади на священну книгу ісламу заявив, що “надзвичайно стурбований” наслідками, якщо продовжаться демонстрації з паплюженням Корану.
Про це пише Reuters.
Крістерссон повідомив шведському інформаційному агентству TT, що в поліцію подали додаткові запити на дозвіл на проведення акцій протесту, де знову планується паплюження Корану.
“Якщо вони будуть задоволені, ми зіткнемося з явним ризиком, що може статися щось серйозне. Я дуже стурбований тим, до чого це може призвести”, — сказав глава шведського уряду.
Крістерссон зазначив, що рішення про надання дозволу на проведення демонстрацій залишається за поліцією.
Напади на Коран у Швеції і Данії образили багато мусульманських країн, включаючи Туреччину, чия підтримка необхідна Швеції для вступу до Організації Північноатлантичного договору, відзначає Reuters.
Що відомо про спалення Корану у Швеції
У столиці Іраку Багдаді вранці 20 липня сотні мітингувальників увірвалися на територію посольства Швеції, а згодом підпалили його.
Напад на посольство став реакцією на те, що у Швеції запланували провести біля посольства Іраку в Стокгольмі акцію зі спаленням Корану, пояснює Reuters.
У січні 2023 року в Швеції спалили Коран, що призвело до тижнів протестів мусульманської спільноти, закликів до бойкоту шведських товарів і ще більше загальмувало заявку країни на членство в НАТО.
Через кілька місяців історія зі спаленням Корану повторилася біля центральної мечеті Стокгольма. Чоловіка, який це зробив, поліція звинуватила в агітації проти етнічної чи національної групи.
Подібні акції суттєво погіршують відносини між Туреччиною та Швецією. Анкара вже неодноразово висловлювала обурення з цього приводу. Водночас Стокгольм заявляє, що свобода слова твердо закріплена у шведській конституції. Також Анкара звинувачує Стокгольм у підтримці курдів, які заборонені в Туреччині, та вимагає екстрадиції понад 130 підозрюваних.
У червні 2023 року Швеція змінила законодавство щодо боротьби з тероризмом, але не було гарантій, що це переконає Туреччину дозволити країні приєднатися до НАТО. 10 липня генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг заявив, що президент Туреччини Реджеп Ердоган погодився підтримати заявку Швеції на вступ до Альянсу.
