54-річний Роман Марченко із Запоріжжя воював у лавах ЗСУ, нагороджений званням захисника Вітчизни. Під час штурму в Харківській області дістав уламкове поранення ноги та контузію.
За станом здоров’я повернутися до військової справи чоловік не міг, тож став капеланом, пише Суспільне.
Роман Марченко пішов добровольцем захищати країну у квітні 2022-го. Виконував бойові завдання на Херсонському, Донецькому та Харківському напрямках. Торік 22 липня під час штурму на Ізюмському напрямку дістав поранення:
“Прилетіла міна. Осколкове поранення в ногу та контузія. Контузія та поранення були середньої тяжкості, але наслідки були важкі, тому що обірвало тромби. У нозі були тромби й вони обірвалися, 50 % забили артерії легеневі, тому мене списали з армії”, — розповів Роман.
До великої війни Роман мріяв стати капеланом, а після того, як дістав поранення, зрозумів: настав час, аби здійснилося бажання:
“По-перше, це процедура в церкві. Потрібно, щоб церква дала згоду на капеланство. Треба пройти курси. Їздив до Києва, пройшов курси капеланства, отримав свідоцтво капелана”.
Роман зазначає, що на передовій трапляються випадки, коли рятує лише віра. Так було й з ним:
“Якби я не був поранений, повернувся в той табір, де ми були, а після штурму, на другу ніч, прилетіло в бліндаж, де я ночував, де я міг спати. Прилетіла міна 120-та, і бліндаж повністю зрівняло з землею. Господь мене вчасно вивів цим пораненням, і я не загинув”.
На фронті важко не тільки фізично, а й морально, тому місія капелана — духовна підтримка військовослужбовців, каже Роман.
“Кожну секунду може прилетіти снаряд, ракета, міна, можна підірватися на розтяжці. На передку немає невіруючих людей. Всі моляться. Моляться своїми словами. Без Бога можна жити, а вмирати — страшно”.
