У Троїце-Сергієвій лаврі завершилась архієрейська нарада рпц. Як ми і прогнозували ключовими питаннями зібрання стали відносини російської Церкви із Константинополем та українське питання.
Відношення до Константинополя сформульоване у традиційній для рпц формі. Його можна висловити доволі коротко: Константинополь, під впливом антицерковних політичних сил і затьмарений єретичним бажанням влади і першості, визнав українських розкольників, став сам розкольником-єретиком, чим розколов світове православ’я.
Абсурднішого придумати просто не можна було! Адже саме Москва вчинила розкол! Спочатку в Україні, а потім і у світовому православ’ї, припинивши спілкування як з Константинополем так і низкою інших Церков. Проте провину за це вона переклала із себе на Вселенську Патріархію.
Для виправдання всіх цих своїх безглуздих дій архієрейська нарада прийняла цілий документ під назвою «Об искажении православного учения о Церкви в деяниях иерархии Константинопольского Патриархата и выступлениях его представителей», який тепер повинен затвердити Синод.
Таке рішення є ще безглуздішим! Адже документ, який заслухали і обговорили декілька сотень єпископів, ті самі єпископи відправили на затвердження у митрополит-бюро, що складається із десятка похилих митрополитів та декількох молодих єпископів-кар’єристів. Чи є в цьому діянні якась логіка? Щоб ухвалу ста чи двохсот єпископів затверджували десять?
Очевидно, що документи такого рівня має схвалювати не Синод, а Архієрейський Собор, проте зібрати його церковна москва вже не може декілька років. Раніше їй заважав ковід, а нині вона не може цього зробити через відсутність своїх єпископів з України, які через російську війну, і так званий Собор у Феофанії, не можуть туди приїхати.
Утім сам Собор у Феофанії не розглядався на нараді. Цього питання у своїй доповіді навіть не торкнувся очільник рпц патріарх Кіріл Гундяєв. Таке свідоме і навмисне ігнорування цього зібрання свідчить, що воно для московської патріархії лише пустка, і немає ніякої канонічної сили. Тому так звана УПЦ (що в єдності із МП) і надалі є невід’ємною частиною російської церкви! Адже як би цей Собор щось би значив для москви, то його організатори отримали по клобуку, а так ані пари з вуст.
Єдиного кого згадали на нараді так це одіозного митрополита Павла Лебідя. Йому навіть проспівали і прописали в заключній постанові «многая лєта». Не даремно у суді Павло так і не назвав росію агресором. Як бачимо в москві це дуже високо оцінили.
Окрім цього нарада порівняла нинішню українську владу із «прямой наследницей большевиков-богоборцев», про що напередодні заявив Гундяєв у своїй проповіді у Троїце-Сергієвій Лаврі.
Разом з тим архієрейська нарада схвалила дії російських окупантів, а також закликала молитись за російських вбивць-терористів! «С особым чувством участники Архиерейского Совещания возносят свои молитвы к Богу о военачальниках и воинах. Да сохранит их Господь от ран, пленения и смерти, да оградит от всякого зла, греха и неправды…Воины, участвующие в боевых действиях, нуждаются в особом пастырском внимании и заботе. Священнослужители, направляемые для служения в зоне боевых действий, должны проходить тщательную подготовку» – говориться у підсумковій постанові архієрейської наради.
Примітно, що ніхто із російських єрархів не виступив проти війни, яку розв’язала росія! Певно усі вони забули слова Христа: «Всі хто візьме меч, той від меча і загине» (Мф: 26:52». Навпаки всі дружно підтримали російську агресію, як священну війну проти усіх хто «ополчились на Святую Русь, желая разделить и погубить единый народ ее». Чим вкотре повторили російські наративи і тим самим засвідчили свою покірність кремлівському режиму. Чи буде ще в когось сумніви, що рпц підтримує і бере безпосередню участь у війні проти України? Відповідь очевидна.
Утім саме зібрання, як ми і припускали, немає ніякої канонічної сили. Це навіть підтвердили самі його учасники, відправивши документи наради на затвердження Синоду.
У наступних наших публікаціях ми більш детально проаналізуємо доповіді учасників наради, а саме Кіріла Гундяєва та Іларіона Алфєва. Тож стежте за нашими оновленнями!
Джерело: Духовний Фронт України
