Серед важелів врегулювання діяльності цієї церкви в Україні — механізм комунікації.
Так вважає релігієзнавиця Людмила Филипович. Про це вона сказала в ефірі Суспільного.
“Наскільки я знаю, на сьогодні він між державою і цією церквою фактично перерваний. Оте стояння, яке влаштувало керівництво цієї церкви під сінами Офісу президента напередодні прийняття рішення по Києво-Печерській Лаврі — це не комунікація, так не комунікують. З боку церкви, з боку, зокрема, митрополита Онуфрія, ми не бачимо жодних кроків, які б свідчили, що предстоятель церкви хоче дізнатися, чому так різко змінилися настрої в суспільстві, чому влада приймає такі рішення, що такого в діяльності цієї церкви не відповідає інтересам народу, держави. З його боку ми не бачимо позитивних кроків”, — каже релігієзнавиця.
Була добровільно створена комісія нібито з діалогу між ПЦУ і УПЦ (МП), але з державою при цьому УПЦ (МП) не виходить на конструктивні контакти та зайняла позицію “ображеної дитини, стоїть і дується”, додає Людмила Филипович.
“Зараз не дутися треба, зараз треба розуміти, що ми знаходимося в дуже небезпечній ситуації. Весь час приходиться надувати, що ситуація ця називається — російсько-українська війна, і це війна на виживання нашої держави й нашого народу. А церква — деякі зміни все-таки відбуваються. Ми читаємо, що почалася якась волонтерська робота з боку церкви. Але враховуючи, що вона у всякому разі була найбільшою релігійною організацією на теренах України, то, напевно, її допомога могла б бути в рази більшою.
Враховуючи те, що ця церква була присутня на всіх абсолютно територіях й мала вплив, і треба брати до уваги — досі продовжується вплив цієї церкви на свідомість українців, поведінку, ставлення. Але ситуація змінюється. Я ще раз закликаю і церкву, і державу сідати комунікувати. І тільки так, в розмовах, можна досягнути взаєморозуміння”.
