Під час слухань церковні лідери з України розповіли про становище своїх церков у країні, що перебуває у стані війни, про те, як вони свідчать Євангеліє і як знайти правильні слова перед обличчям невимовного насильства є великим викликом. Засідання відбулося 17 червня в рамках Генеральної Асамблеї Конференції Європейських Церков (КЄЦ), яка зараз проходить в Таллінні, на тему “Під Божим благословенням – формуючи майбутнє”.
Де Бог, коли вбивають дітей, коли катують людей, коли травмують ціле покоління? Не раз виникали такі питання і було зрозуміло, що простих відповідей на них немає, повідомляє orthodoxtimes.com
На початку своїх виступів деякі учасники дискусії розповіли про свій досвід пережитої війни. “Кожного дня гинуть люди, гинуть діти, руйнуються будинки. Щодня хтось ховає близьку людину. Кожен день хтось залишається без даху над головою”, – сказав професор Володимир Бурега, проректор Київської православної богословської академії УПЦ (МП)
“І тому кожного дня перше питання, яке постає перед нами, християнами, – де Бог у цій війні? Де Бог у цій війні? Де був Бог, коли під завалами багатоповерхового будинку в Дніпрі загинули десятки жінок, дітей, людей похилого віку?”
Пошук відповідей як церква
Україна, як і багато країн колишнього Радянського Союзу, значною мірою секуляризована. “Якщо ми називаємо Україну православною чи християнською, то видаємо бажане за дійсне”, – каже єпископ Німецької Євангелічно-Лютеранської Церкви України (НЄЛЦУ) Павло Шварц. Його церква налічує 4 000 членів, більшість з яких проживають на сході країни. “Найбільшим викликом буде говорити з травмованою світською людиною про прощення. Це виходить за рамки нашого конфесійного наративу”.
Попри консенсус, що важливо думати про післявоєнну Україну, правильний момент для того, щоб діяти як миротворці, став темою для дебатів. Багато учасників дискусії погодилися, що війна кинула виклик християнській концепції любові до ворога і підставляння іншої щоки, і що мир і примирення можливі лише тоді, коли вони супроводжуються справедливістю.
“Справедливий мир передбачає усунення причини війни, а не лише її найбільш видимих наслідків. Мир не може бути встановлений ціною відмови від правди. Мир не може бути досягнутий шляхом зрівняння нападника і жертви нападу”, – підкреслив митрополит Білоцерківський Євстратій, заступник голови Відділу зовнішніх церковних зв’язків Православної Церкви України. Він також висловив жаль, що багато церковних лідерів “стали поплічниками агресії, або ховаються за завісою мовчання”.
Водночас церковні лідери висловили своє занепокоєння щодо наративу ненависті та помсти, який розв’язала війна. “Церкви повинні дати відповідь на питання, як залишатися християнином у цьому пеклі”, – сказав Бурега.
