Диякон ПЦУ Владислав Демченко розповів про постійний процес залучення релігійних громад до Православної Церкви України після її створення у кінці 2018-початку 2019 року.
У інтерв’ю vezha.ua він зазначив, що лише до Вінницько-Барської єпархії тижнево приєднуються 3-4 нові релігійні громади. Проте, є й ті, хто залишається в УПЦ (МП) і диякон поділився своїми роздумами щодо можливих причин цього явища.
Диякон ПЦУ Владислав Демченко вважає, що причини залишання людей в УПЦ (МП) можуть бути різними для священників і вірян. З його точки зору, багатьом священникам просто не хочеться змінювати свою позицію. Вони зайняли пасивну позицію очікування, оскільки перехід до ПЦУ може означати втрату чогось важливого для них.
«Адже 30 років незалежності церква (УПЦ МП) НІБИТО була незалежною (а насправді залежною), і ти, як священник, навчав свою паству за певною загальною тенденцією, а у випадку переходу доведеться сказати, що насправді все не так або не зовсім так, як я говорив. І після цього однозначно частина людей з твоєї парафії підуть, адже разом з вірою в Христа ти навчав їх бути вірним “єдності трьох народів”, розповідав про “триєдіну Русь”. А хтось навіть порівнював Святу Трійцю з народами росії, України та білорусі і казав, що “як не можна розділяти Отця, Сина і Святого Духа, так і не можна розділяти наші народи”. Такі твердження, звісно, казали не всі священники, але вони були поширені», – розповів диякон ПЦУ.
Демченко зауважує, що коли священник УПЦ (МП) робить крок і заявляє, що ці погляди неправильні, він може втратити деяку частину своїх прихожан, які перестануть йому довіряти. Тому священникам УПЦ (МП) страшно зробити цей крок. Крім того, вони бояться втратити підтримку і допомогу близьких церковних людей. Це є першою причиною, чому багато священників не хочуть переходити до ПЦУ.
Другою причиною, на думку диякона, є наявність конфліктів, які виникли внаслідок переходів в 2019 році та після них.
У населених пунктах часто відбувалися неприємні ситуації між прихильниками та противниками УПЦ Московського патріархату, як серед священників, так і серед вірян. Ці конфлікти залишили багато образ та неприємних слів між людьми. Тому перехід до ПЦУ потребує зусиль щодо примирення, яке може бути складним і болісним процесом.
Однак, диякон Демченко стверджує, що необхідно зробити цей крок, подати один одному руку, визнати свої помилки (якщо такі були) та обійняти одне одного. Він наголошує на тому, що ми всі християни і якщо людина свідомо змінила свою позицію, то немає потреби докоряти. Все можна вирішити шляхом прощення і злагоди.
Диякон ПЦУ Владислав Демченко розповідає про приклади священників, які перейшли з УПЦ (МП) до ПЦУ і зазначають, що їх прийняли з великою теплотою та без згадування минулих суперечок. Це показує, що якщо людина щиро змінила свою позицію, то зустрічати її треба з розумінням і відкритим серцем.
«До нашої єпархії приходять священники Московського патріархату, кажуть: “А ми боялись, що нам будуть дорікати, що ми приходили з мітингами під собор, кричали якісь образи. А тут нічого ніхто не згадує…”. А навіщо таке згадувати – ми ж християни, тож якщо людина свідомо змінила свою позицію, то навіщо дорікати – все лікується прощенням і порозумінням», – розповів диякон ПЦУ.
Хоча процес переходу може бути непростим і болісним, примирення дозволить зміцнити спільну віру та єдність серед вірян.
