Священник Димитрій Гнилосир, який перейшов з Української Православної Церкви (Московського Патріархату) до Православної Церкви України розповів, що в УПЦ (МП) їх не вчили бути людино.
Він зауважив у Фейсбуці, що після його переходу багато його друзів та знайомих, що залишилися в УПЦ (МП), стали називати його “Іудою”. Проте він рішуче заперечує таке порівняння.
“На відміну від Іуди, я Христа не зраджував. Я хочу служити людям, наслідуючи приклад Ісуса”, – сказав отець Димитрій. Він розповів, що зваживши на повномасштабну війну рф проти України, вирішив приєднатись до Православної Церкви України.
Отець Димитрій підкреслив, що їх в УПЦ (МП) не вчили бути людьми, хоча багато чого корисного навчали.
«Нас в УПЦ вчили багато чому правильному. Але не вчили бути людиною. Справді, ми з легкістю анафематствували цілу християнську спільноту ( УПЦ КП, ПЦУ, Константинопольський патріархат) тільки за зраду москві, за порушення одного людського правила (канону), але нізащо в УПЦ не хочуть ні анафематствувати, ні, хоча б розірвати відносини, чи вийти зі складу РПЦ за порушення заповіді Божої, за благословення на вбивство нас та наших рідних… Де тут людяність? Одне фарисейство… », – підсумував священник.
Аналізуючи слова священника, який долучився до ПЦУ, можна впевнено сказати, що розкол у церкві це завжди болісне явище. Але іноді він може бути необхідним, якщо церква відходить від фундаментальних християнських принципів та ігнорує злочини вбивства.
Називати когось “Іудою” через різницю в адміністративних православних Цернтрах – образливо та неетично. Люди мають право на своє самовизначення.
Духовне керівництво не є непомильним. Воно також здатне на помилки. Головне у християнстві – це наслідування прикладу Ісуса Христа, його заклик до любові та милосердя.
Благословляти вбивство несумісно з основоположними християнськими цінностями. Людяність та занепокоєння долею інших – центральні християнські чесноти.
Цей випадок ще раз вказує на глибокі перетворення, які відбуваються зараз у православ’ї України. Багато духовенства та парафіян приєднуються до нової Православної Церкви України, бачачи в цьому можливість реальніше служити віруючим в умовах російсько-українського конфлікту.
